Звідки взялася назва «Бессарабія»

У Російській імперії, як і в Османській імперії та Молдавському князівстві, до 1812 року назви «Бессарабія» для цього краю не існувало.

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства — територію між Прутом і Дністром. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру 1812 року.

Важливо: Бухарестський договір не передавав Росії жодної «Бессарабії» — цієї назви в тексті договору немає. Росії передавалася частина саме Молдавського князівства. У договорі чітко визначено: «река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй».

Тобто Російська імперія спочатку захопила молдавську територію, а вже після анексії поширила на неї нову назву. «Бессарабська область» уперше була офіційно закріплена російською владою у «Правилах тимчасового управління Бессарабською областю» 1813 року. Саме з цього часу назва «Бессарабія» починає офіційно застосовуватися Російською імперією до всієї анексованої території.

До 1812 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення цього краю. Термін був пізніше поширений російською імперською адміністрацією, армією, церквою та картографією.

Як виглядало і як називалося Українське Придунав'я на карті 1720 року

«Україна або козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії, зображена Йоганом-Баптистом Гоманном».

В лівому верхньому куті цієї мапи ми бачимо назву "UKRANIA Terra Cosaccorum"

В романських мовах (іспанській, португальській, каталонській...) Україна пишеться й читається як «Укранія» (Ucrania) — назва, що, за цією версією, походить від історичних етнонімів племен-автохтонів укрів (укране) з праукраїнської країни Славія, розташованої на півночі давньої Європи. Перші історичні писемні згадки в європейських анналах і хроніках датуються серединою VI століття після Христа.

Там де зараз південь Одещини і українське Придунав'я, ми бачимо назву «Budzacensis» — це латинізований географічний прикметник від назви історичного регіону Буджак. Tartaria Budzacensis (Буджацька Тартарія) — це історична латинська назва південноукраїнського степового регіону (Буджака), розташованого між гирлами річок Дністер і Дунай, яка використовувалася на європейських картах XVII–XVIII століть.

Джерело: Придунав'я-онлайн

Сепаратистський сайт сепаратиста Дубового вчергове пробив дно

Недобитки Бессарабської народної республіки з сайту «Бессарабія-INFORM» отримали від Дубового завдання будь де заміняти українську топониміку на російську імперську назву «Бессарабія», пише Ізмаїл-онлайн.

Ці бессарабські мастурбатори Ізмаїльський район називають «Бессарабія», Українське Придунав'я - у них «Бессарабія», Буджак - «Бессарабія», південь Одещини - «Бессарабія», громади Одещини - «Бессарабія»... Одещина «Бессарабія»... все скрізь - «Бессарабія»!!

Втім цього разу сепари перевершили самих себе - вони назвали «Бессарабією» державу Україна!

Ці недобитки БНР працюють чітко за принципом "Аби не українське".
Втім покарати цих бессарабських мастурбаторів дуже важко, адже цей їх сайт абсолютно лівий, не зареєстрований як медіа, не зазначено хто там власник і хто редактор. А спонсор цього лайна - сепаратист Дубовой втік за кордон і звідти дошкуляє Україні.

Втім найбільше дивує, що на шпальтах цього антиукраїнського лайна не гребують з'являтися представники влади тих районів, назву яких сепари поміняли на «Бессарабію»!

Читайте також: "Бесарабська народна республіка" почала війну проти України і відкрила фронт

Недобитки "Бессарабської народної республіки" знову піднімають голови

Деякі сайти Придунав'я стали майданчиком для поширення сепаратистських ідей та історичних фальсифікацій, що грає на руку нашому ворогу - фашистській росії

Недобитим сепарам-бісорабам Дубового немає спокою

Недобитки "Бісорабської народної республіки" (яку СБУ не до кінця розігнала в 2015) вперто продовжують називати південь Одещини "Бісорабією". 

 

Невідомо, чи вони вважають що наш регіон це "Бісорабська народна республіка", чи намагаються переконати що російсько-імперська "Бісорабська губернія" досі існує.

Втім відомо що цей сепарський сайт фінансує баптист-сепаратист Дубовой.

 

Варто нагадати, що в Російській імперії, як і в Османській, як і в Модавському князівстві НАЗВИ БЕССАРАБІЯ НЕ ІСНУВАЛО.

 

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру.

 

Читайте також: У Буджаку з'явилася нова общность - "бессарабсько-болгарський народ"

Бухарестський договір 1812 року не передавав Росії ніякої «Бісорабії» (її немає в тексті) - він передавав частину Молдавського князівства. В договорі чітко написано: "река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй".

Чому в сепаратистських медіа Одещини з’являються викривлення «бессарабської» історії

Недобитки "Бессарабской народной республики" ніяк не можуть змиритися зі своєю поразкою в 2015 році і продовжують дурити людей щодо так званої "Бессарабії", пише Ізмаїл-онлайн.

 

Історія дуже проста:

Російська імперія у 1812 році анексувала частину Молдавського князівства між річками Прут і Дністер і в 1815 році назвала її Бесарабською областю (Бессарабією), хоча перед анексією цю частину князівства місцеве населення і взагалі ніхто так не називав. Тобто це чисто російська новостворена назва.

 

В 1917 році Російська імперія розвалилася і штучно розділений молдавський народ демократичним шляхом возз'єдналася з матір'ю-батьківщиною Румунією. Причому російську імперську назву "Бессарабия" для цього регіону румуни відкинули.

* * *

Фотографія 2-ї сторінки секретного додаткового протоколу до Договору про ненапад між Німеччиною та СРСР, відомого як Пакт Молотова-Ріббентропа.

Документ було підписано 23 серпня 1939 року в Москві представниками урядів СРСР (В. Молотов) та Німеччини (Й. фон Ріббентроп).

Цей протокол передбачав розмежування сфер інтересів у Східній Європі, зокрема інтерес СРСР до Бессарабії та політичну незацікавленість Німеччини в цьому регіоні.

Умови договору вимагали від обох сторін зберігати цей документ у суворій таємниці.

 

Втім новостворена імперія СРСР, якою правили більшовики, не змирилася із втратою Бессарабської губернії. На їх картах і в підручниках ця територія центром в Кишиневі позначалася як окупована Румунією. Так само вона називалася і в пакті Молотова-Ріббентропа про розділ Румунії, яким гітлерівська Німеччина визнала так звану «Бессарабію» сферою впливу СРСР, давши згоду на її окупацію.

Герби Бессарабської області/губернії демонструють російське імперське походження назви «Бессарабия»

Герби Бессарабської області/губернії демонструють російське імперське походження назви «Бессарабия».
Чому це важливо знати для боротьби з сепаратистами в Україні?

Колоніальний характер створення «Бессарабії» в Російській імперії

Після анексії 1812 року Російська імперія здійснила класичну імперсько-колоніальну операцію над частиною території Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

Читайте також: Карта яка є наочним доказом що «Бессарабия» у 1940 році не була адміністративною реальністю

По-перше, ця територія не була «нічийною» — вона становила органічну частину історичної Молдавії (Țara Moldovei) з власною адміністративною системою (ținuturi), правом і традицією.

По-друге, Російська Імперія не зберегла ані назву, ані політичну ідентичність цієї землі, а штучно перейменувала її на «Бессарабську область», використавши назву, яка:

– не існувала як адміністративна одиниця до 1812 року,
– не була самоназвою місцевого населення,
– у кращому разі інколи використовувалась в іноземній картографії як нестала географічна зона і була фактично юридично порожньою.

На півдні Одещини сепаратистські сайти готують грунт для створення Бессарабской народной республики

Рашистський проєкт Бессарабія як прояв гібридної війни фашистської росії проти України

На Півдні Одещини відкрито діють три сепаратистські сайти які готують грунт для створення "Бісорабської народної республіки" (БНР), пише Поштівка.

Історія 

Російське слово "Бессарабия" офіційно вперше з'явилося в назві "Бессарабской области" в 1813 році. Ця область виникла в результаті окупації Російською імперією частини Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

До російської окупації назва "Бессарабия" місцевим населенням як географічний топонім для означення цього краю не вживалася. Це слово імперія принесла на штиках і нав'язала його окупованим нею територіям. Також цю назву нав'язував СРСР з 1920-х до 1940 року, вже як історико-пропагандистський термін.
Упродовж XIX століття ця назва справді стала вживаною, але виключно як російська колоніальна назва, а не як автохтонна самоназва населення.

Карта яка є наочним доказом що «Бессарабия» у 1940 році не була адміністративною реальністю

Радянська військово-оперативна карта Генерального штабу РСЧА, 1939–1940 рр., підготовлена для планування окупації території між Прутом і Дністром, позначеної як «Бессарабия».

Це радянська військово-оперативна карта Генштабу РСЧА, підготовлена у 1939–1940 роках, безпосередньо в межах підготовки до ультиматуму Румунії та окупації 1940 року.

Читайте також: «Бессарабия» як складова гібридної війни фашистської росії проти України

Ключові ознаки, які це підтверджують

1. Мова і терміни

   • Усі топоніми подані російською: Кишинёв, Аккерман, Бендеры, Тирасполь, Болград.

   • Територія між Прутом і Дністром позначена як «Бессарабия», заштрихована — це не румунська і не міжнародна картографія, а суто радянська.

2. Тип заштрихування

   • Діагональне штрихування — стандартна радянська військова практика для позначення:

     • території, яка планується до зайняття / анексії;

     • або вважається «тимчасово чужою, але своєю за концепцією».

   • Так ніколи не позначали власні адміністративні одиниці.

3. Відсутність румунського адміністративного поділу

   • Немає жудеців, немає румунських назв, немає кордонів адміністративних одиниць Румунії.

   • Це означає: карта не описує реальність, а проектує бажаний радянський простір.

4. Акцент на транспорті й рельєфі

   • Чітко промальовані:

     • залізниці,

     • шосе,

     • переправи,

     • ріки як природні рубежі.

   • Це типово для оперативно-тактичних карт, а не політичних чи цивільних.

5. Хронологічний маркер

   • На карті вже є пакт Молотова–Ріббентропа як фон, але ще немає радянських кордонів 1940–1941.

   • Отже: період — кінець 1939 / перша половина 1940.

Сіре обведення - важливий населений пункт як тактичний об’єкт. 

Сірим (графітовим) тоном на радянських військових картах виділяли населені пункти підвищеного оперативного значення, а не фортифікації як такі.

Йдеться про опорні пункти місцевості, які могли:

• використовуватися як вузли оборони або наступу,

• бути штабними, тиловими або комунікаційними центрами,

• мати міцну забудову (камені, промислові об’єкти, склади, станції),

• контролювати переправи, вузли доріг, залізниці.

Чому саме ці міста обведені

Якщо подивитися уважно, сірим виділені:

• Кишинів — адміністративний і транспортний центр;

• Бендери — вузол біля Дністра і стратегічний міст;

• Аккерман — контроль лиману і виходу до моря;

• Болград / Ізмаїл / Тирасполь (у регіоні) — ключі до Буджака, Дунаю, переправ.

Як правильно називати цю карту

Коректна ідентифікація:

Радянська військово-оперативна карта Генерального штабу РСЧА, 1939–1940 рр., підготовлена для планування окупації території між Прутом і Дністром, позначеної як «Бессарабия».

Або коротко, для публічного вжитку:

Окупаційна карта СРСР 1940 року.

Чому вона важлива концептуально

Ця карта — наочний доказ, що:

• «Бессарабия» у 1940 році не була адміністративною реальністю,

• а існувала виключно в радянському військово-пропагандистському мисленні,

• як реанімація імперської губернії 1812–1917 років.

Тобто це візуальний артефакт гібридної війни ХХ століття.

ХЕРСОН міг стати ЧОРНОМОРСЬКОМ, а ІЗМАЇЛ – ПРИДУНАЙСЬКОМ

Такий проєкт постанови ЦК КП(б)У знайшовся у фонді Верховної Ради ЦДАВО України (ф.1, оп. 18, спр. 60) за 1948 рік.

Мали б змінитися й відповідні назви областей. Крім того, планувалося перейменувати й низку інших міст:

Очаків => Славгород

Нікополь => Микитин Ріг

Мелітополь => Ново-Олександрівськ

Кілія => Новосільськ

Рені => Томаров

Ногайськ (суч. Приморськ) => Обіточний

Слов’яносербськ (помилково позначений як місто) => Донець

У документі йшлося нібито про «уточнення найменувань» і повернення деяким містам колишніх історичних назв (і навіть Кілії.

Проєкт та обґрунтування пропозицій (арк. 63–66) за безпосереднім завданням від тодішнього керівника ЦК КП(б)У Хрущова подав голова Президії Верховної Ради УРСР Гречуха. До підготовки історичних довідок були залучені співробітники Академії наук УРСР, про що є окремі документи стосовно історичних довідок про походження найменувань окремих міст (лише в одній із таких за жовтень 1948 року подано роз’яснення про 64 населені пункти). Передостанній абзац в обґрунтуванні вказував на те, що список «чужоземних найменувань», які слід перейменувати, буде поповнюватися.

Не вдаючись у детальний аналіз, можна побачити, що передусім дісталося назвам із грецьким походженням (не дивно, бо у жовтні 1948 року вже перейменували Маріуполь на Жданов), а також тюркським. Найбільш дивує прагнення перейменувати Очаків та Ізмаїл, які були пов’язані із «суворівським міфом». Але якщо Очакову планували зберегти назву, яка нагадувала про «російську військову славу», то Ізмаїл мав би отримати нейтрально-географічне найменування. Складається враження, що «суворівський міф» тоді ще не був настільки усталеним елементом радянської історичної політики, тому українська радянська еліта не врахувала його під час вибору населених пунктів для перейменування.

Що стало безпосередньою передумовою цієї хвилі перейменувань – питання відкрите. Але в наступній справі цього ж фонду за 1949 рік міститься копія листа до Сталіна (з численними правками), де прямо зазначено: ініціатива виходила від нього. У листі пояснювалося, що перейменування потребують населені пункти, назви яких «нагадують про хижацькі набіги чужоземних загарбників на нашу Батьківщину». Формулювання показове: фактично все неросійське історичне минуле трактувалося як «загарбницьке». Навіть Кілія – місто, що існувало задовго до появи московії.

На Саф'янщині планують зайнятися видобутком солі

У Саф’янівській громаді мають намір зайнятися вивченням потенціалу щодо можливого промислового видобутку солі. На Одещині в даному напрямку планують працювати на територіях Усатівської та Красносільської громад. Про це йдеться в проєкті Стратегії відновлення та розвитку Одеської області на 2025-2027 рр., оприлюдненому на сайті Одеської обласної ради, пише Придунав'я-онлайн.

На даний час в Одеській області промисловий видобуток солі не здійснюється. Усі місця, які історично використовувалися для видобутку солі, зокрема Куяльницький лиман, зараз не експлуатуються.

Основними причинами є:

* Екологічні обмеження, оскільки більшість цих водойм є природоохоронними територіями або курортними зонами.
* Економічна недоцільність. Видобуток солі в регіоні був зупинений через зміни економічних умов, конкуренцію з іншими джерелами солі в Україні та світі, а також через технологічні труднощі
* Пріоритет іншим видам використання лиманів. Наприклад, Куяльницький лиман використовується як лікувальний курорт, що приносить значний економічний дохід.

Хаджибейський лиман

Хаджибейський лиман

Історики та археологи вважають, що Хаджибейським лиманом, в стародавні часи, вільно плавали вітрильні і гребні судна, він зʼєднувався з морем і слугував гаванню. Про це свідчать знахідки якорів на дні лиману. В середніх віках лиман слугував місцем промислу солі.
Місцевість Хаджибейського лиману порівнюють з степовим морем — неповторно гарним.

Антимонопольний комітет виявив змову в аукціоні з продажу Ізмаїльського винзаводу

Ізмаїльський винзавод

13 листопада Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ) повідомило про відкриття справи за ознаками можливих порушень законодавства про економічну конкуренцію.

Як йдеться з повідомлення пресслужби АМПКУ, антимонопольники підозрюють, що ТОВ «Вега Агро Трейд Плюс» та ТОВ «Грейндеріс» (яке раніше носило назву ТОВ «Блекберн-Трейд-Плюс») могли діяти узгоджено під час своєї спільної участі в аукціоні з продажу майна Ізмаїльського винзаводу. Аукціон відбувся у 2023 році й був організований Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Одеській та Миколаївській областях.

За результатами попереднього дослідження, фахівці АМКУ виявили обставини, які можуть свідчити про координацію дій зазначених компаній. З огляду на це адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення розпочала офіційний розгляд справи для детального вивчення можливих порушень.

Нагадаємо, Ізмаїльський винзавод продали на торгах з третьої спроби. Спочатку Ізмаїльський винзавод намагалися продати за 35,7 млн грн, але охочих його купити не знайшлося. Під час другого аукціону вартість винзаводу зросла в 11 разів – з 17,9 млн грн до 200 млн грн. Торги виграло ТОВ «Фінінвест груп п». Однак за лот оплата організаторам так і не надійшла. На думку фахівців, це був зрив торгів.

27 червня 2023 року Фонд держмайна ще раз оголосив про приватизаційний аукціон. На нього прийшли три учасника: ТОВ «Електронні торговельні технології», ТОВ «Вега агро трейд плюс» та ТОВ «Блекберн - трейд - плюс». Переможцем визначили ТОВ «Вега агро трейд плюс» Володимира Щербини з фінальною пропозицією яке за завод 36,1 мільйон гривень

До складу єдиного майнового комплексу «Ізмаїльський винзавод» входять активи в Ізмаїлі, смт Суворове (нині - Катлабуг): цех переробки винограду, цехи розливу, цех виготовлення шампанських вин, виносховище, склад готової продукції, транспортні засоби, адмінбудівлі, база відпочинку. Загальна площа приміщень становить 27,2 тис. м2. У складі лоту також база відпочинку у с. Приморське.

Згідно даних аналітичного сервісу YouControl, ТОВ «Вега трейд плюс» зареєстроване в Одесі 6 травня 2021 року з уставним капіталом 1 тисяча гривень. Єдиним засновником та директором виступає одесит Володимир Павлович Щербина. Це щодо фірми-переможця.

Другий учасник торгів, який став фігурантом цього розслідування щодо змови, - це ТОВ «Грейндеріс», яке зареєстроване у Києві також 6 травня 2021 року з уставним капіталом 1 тисяча гривень. Єдиним засновником і керівником є Володимир Сергійович Валер'янов з Вишгородського району Київської області. Наразі компанія спеціалізується на оптовій торгівлі зерном. Відзначимо, згідно даних Єдиного реєстру судових справ, чоловік з таким ПІБ проходив у якості обвинуваченого у кримінальній справі щодо підробки документів для шахрайського заволодіння грошима, вирученими за продаж земельної ділянки на Київщині. 

Майже 60 прізвищ: одеський активіст опублікував список прокурорів Одеської області, які отримали "інвалідність"

На пенсії цим "інвалідам" держава щорічно витрачає 14,5 млн гривень і це тільки в одному регіоні 

У списку опинилися не тільки прокурори, а навіть й водії прокуратур

Україну добряче трусонув скандал з отриманням фейкових інвалідностей співробітниками прокуратур в усіх регіонах України за допомогою медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Не обійшло явище й Одеську область. Одеський активіст та лідер організації "Вуличний фронт" Дем'ян Ганул опублікував список співробітників прокуратур – "інвалідів" в регіоні.

 

Список Ганул опублікував у своїх соцмережах. В списку 58 прізвищ – причому там не тільки прокурори, але й спеціалісти та навіть водії прокуратур в низці районів Одеської області.

 

До мене потрапив повний список прокурорів-інвалідів Одеської області

На Одещині майже 60 шкіл закрили на карантин: в області вирує грип

На Одещині майже 60 шкіл закрили на карантин: в області вирує грип. Наразі немає потреби всій області оголошувати карантин чи запроваджувати онлайн-навчання.

Минулого тижня на Одещині зафіксували сезонний ріст захворюваності на грип та ГРВІ, але епідпоріг не перевищений. Саме тому освітяни зазначили, що наразі немає потреби оголошувати карантин у всіх навчальних закладах регіону.

Джерело. Про це повідомив директор департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Олександр Лончак.

Наразі на карантині перебувають 58 шкіл у 27 громадах регіону. Найбільше у Саф’янівській громаді Ізмаїльського району (16 закладів освіти), найменше в Роздільнянському районі (по одній школі у двох громадах).

Крім того, освітяни нагадали, що якщо хворіє 20% школи, то директор має ухвалити рішення про запровадження карантинних обмежень у навчальному закладі. Так само, якщо це 20% одного окремого класу, то діти саме цього класу ізолюються на певний період, щоб не розповсюджувати вірус.

“Якщо ж рівень захворюваності серед школярів стрімко зростатиме, ми будемо змушені рекомендувати закладам освіти перейти на дистанційний режим роботи. Тому звертаюся до батьків: будьте свідомими, дотримуйтеся заходів профілактики й відповідально ставтеся до здоров'я своїх дітей”, - зазначив директор департаменту.

На Одещині черговий мовний скандал: українку назвали "нацисткою" через вимогу обслуговувати державною мовою

Цього разу подія сталася в Ізмаїлі. Як зазначила покупчиня й авторка відео, вона прийшла купити бійцям спеції. Вона зазначила, що не вперше купує у цієї продавчині. Але вперше та сказала: “Розмовляйте зі мною російською або узбецькою”.

Після цього жінка витягла смартфон і почала фільмувати на камеру порушення своїх прав. Це обурило продавчиню, котра обізвала українку "нацисткою".

Поміж жінками продовжив розгоратися конфлікт. Узбечка також додала, що ущемляють її права як мусульманки. Зрештою продавчиня навіть викликала охорону та натравила її на українку, котра захищала свої права.

На озері Кугурлуй спіймали двох браконьєрів з уловом на 1,3 млн гривень

Порушників було викрито інспекторами з охорони навколишнього природного середовища вчора, 7 листопада, на озері Кугурлуй біля села Новосільське.

Браконьєри вийшли на воду на дерев’яному човні та ловили рибу за допомогою 40 ліскових сіток. На момент викриття чоловіки встигли виловити 127 карасів, 21 судака, 3 товстолобів, 75 лящів, 11 сомів, 78 сазанів, 8 щук та 161 окуня.

Загальна сума розрахованого збитку становить майже 1️ ️мільйон гривень.

Відносно порушників було складено протоколи за порушення правил рибальства, матеріали будуть передані до суду.

Чому створення на півдні Одещини нацпарку «Буджацькі степи» має велике значення для всієї України, і навіть Європи

У Бородінській громаді Болградського району створюють Національний природний парк «Буджацькі степи». Про важливість та користь нового національного природного парку розповіли директор департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА Ірина Шатохіна, голова Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області Олег Дьяков та представник громадської організації «Рівайлдінг Україна» під час брифінгу в Ukraine Media Center Odesa.

Роботу щодо створення нового об’єкту природно-заповідного фонду Національного природного парку «Буджацькі степи» проводить Департамент екології та природних ресурсів Одеської ОДА спільно з Бородінською селищною радою Болградського району та науковцями Дунайського біосферного заповідника, і громадською організацією «Рівайлдінг Україна». Загальна площа Національного природного парку складатиме 9700 гектарів.

Як зазначила Ірина Шатохіна, територія, яка пропонується для створення парку є унікальною для степової зони України. На території мешкають тварини, що занесені до Червоної Книги України, а також рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України. За словами Олега Дьякова, екосистема майбутнього парку спрямована на збереження 48 видів червонокнижних тварин, та 25 видів таких рослин. Також відомо, що це останній значний за площею залишок цілісних буджацьких степів.