Звідки взялася назва «Бессарабія»

У Російській імперії, як і в Османській імперії та Молдавському князівстві, до 1812 року назви «Бессарабія» для цього краю не існувало.

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства — територію між Прутом і Дністром. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру 1812 року.

Важливо: Бухарестський договір не передавав Росії жодної «Бессарабії» — цієї назви в тексті договору немає. Росії передавалася частина саме Молдавського князівства. У договорі чітко визначено: «река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй».

Тобто Російська імперія спочатку захопила молдавську територію, а вже після анексії поширила на неї нову назву. «Бессарабська область» уперше була офіційно закріплена російською владою у «Правилах тимчасового управління Бессарабською областю» 1813 року. Саме з цього часу назва «Бессарабія» починає офіційно застосовуватися Російською імперією до всієї анексованої території.

До 1812 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення всього цього краю. Термін був поширений російською імперською адміністрацією, армією, церквою та картографією.
І в цьому є важливий політичний момент. Називати новозахоплену територію Молдавією або частиною Молдавського князівства означало б прямо фіксувати факт її відторгнення від сусідньої держави. Натомість назва «Бессарабія» створювала враження окремої, самостійної історичної області — без чинного політичного носія, правопопередника чи юридичного статусу.

Саме тому румунська та молдовська історіографія розглядає поширення цієї назви як політично вигідний для Російської імперії крок: називаючи край «Бессарабією», а не частиною Молдови, його було легше представити як окрему історичну територію, а не як відірвану частину Молдавського князівства.

Фактично це був класичний імперський інструмент маніпуляції географічними назвами — той самий принцип, який сьогодні намагаються використовувати сепаратисти: спочатку змінити назву території, а потім на підставі цієї нової назви створити міф про її «окремішність».

Таким чином, створивши у 1813 році «Бессарабську область», Російська імперія не просто дала нову назву захопленій території. Вона отримала зручний адміністративний конструкт, який дозволяв стерти з офіційного вжитку її зв’язок із Молдавським князівством, замаскувати факт розчленування сусідньої держави, легітимізувати нові кордони та надалі проводити русифікацію краю.

А до чого тут Басараб І?

Останнім часом сепаратисти стверджують, що назва походить від імені Басараба I - першого господара Волощини (між 1310/1319 та 1352 роками).

Тут є один важливий нюанс: у середньовіччі сусідня територія Волощини справді називалася валаською «Цара Бесараба» — «земля Басараба». У середньовічній західноєвропейській канцелярській та картографічній традиції ця назва фіксувалася у формі terra Basarab/Basarabia і застосовувалася передусім до Волощини. Є навіть документи, де прямо фігурує terra Basarab у угорських і папських канцеляріях.

Але це зовсім не доводить, що саме від імені Басараба I Російська імперія утворила назву своєї нової адміністративної області у 1813 році (тим більше корінь цих назв різний, хоча і схожий).

Навпаки, виникає очевидне запитання: чому Російська імперія мала б називати свою новостворену адміністративну територію на честь волоського воєводи, який жив за сім століть до цього?

В цьому контексті особливо показовим є герб Бессарабської області. Російська імперія взяла за його основу герб Молдавського князівства із зображенням бика, а над ним просто розмістила імператорську корону. У результаті вийшов герб нової «Бессарабської області» — фактично імперська версія символу тієї самої Молдавської землі, частину якої Росія щойно захопила.

Навіть якщо не звертати уваги на незбіг назв «Бессарабія» та «Басарабія», то невже Російська імперія могла назвати свою область на честь господара Волощини – Басараба і при цьому прикрасити герб Бессарабської області імператорською короною і двоголовим орлом??

Втім, ми бачимо що ніякого Басараба І, його родових знаків, чи хоча би натяків на Волощину на гербі Бессарабської області немає взагалі.

Герб показує не «походження від Басараба І», а приналежність території до молдавської історичної традиції, яку Російська імперія включила у свою систему і підпорядкувала.

Тож історія появи назви «Бессарабія» дещо інша, ніж проста формула «назвали на честь Басараба». До 1812 року Російської «Бессарабії» не існувало; після анексії Російська імперія офіційно створила «Бессарабську область» і поширила цю назву на всю захоплену територію.

* * *

Назви «Бессарабія» в офіційному обігу ніколи не існувало в СРСР і в Україні, тому що:

а) вона була під негласною забороною як імперська, такою що вживалась в пакті Молотова-Ріббентропа і неприйнятною для Молдови;

б) після 1917 вона нічого не означала – ні як адміністративна одиниця ні як географічна зона (Буджак-Молдова-Хотинщина).

Вона з’явилась в обігу на Одещині нещодавно – на початку 00-х 21 століття, як імперський бренд, коли фашистська росія посилено просувала “руssкій міръ” у вигляді “романтичних-ностальгичних” імперських назв для кафе і ресторанів: “Царская охота”, “Княжий двор”, «Боярский терем», “Пушкин”, “Тургенев”, «Императорський двор», «Графский сад», «Дворянский ужин», «Монаршья трапеза», «Купеческий клуб» та інший хруст французской булки.

☝ Такі назви в Україні використовувалися для створення атмосфери розкоші та історичної значущості Російської імперії.

З цього ж списку й імперська етикетка «Бессарабія», якою почали називати все що можна, ностальгуючи за імперією і заманюючи цим рашистським брендом – ніби це якась “країна мрій”.

❗ Після невдалої спроби створити в 2015 році “Бессарабську народну республіку”, тепер це лише сепаратистський пропагандистський імперський руSSкомірський термін.