Звідки взялася назва "Бессарабія"

Тепер почитайте канонічне роз'яснення як нас дурять болгарські бісораби - і як вони допомагають росії вести проти нас гібридну війну.

1. Звідки взялася назва "Бессарабія"

Під час російсько-турецької війни 1806–12 років Російська імперія захопила частину Молдовського князівства між річками Прут і Дністер. І ці окуповані молдавські землі вона назвала штучною імперською назвою "Бессарабська область".

До 1812 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення цього краю.

Назва «Бессарабия» була вигадана і нав’язана Росією через імперську окупаційну адміністрацію, армію, церкву та картографію.

Використання назви «Молдавія»  в назві області прямо вказувало б на факт окупації території Молдавського князівства. Натомість назва «Бессарабия» звучала нібито «історично», але при цьому не мала чинного носія, правопопередника чи юридичного наповнення.

2. Звідки в Придунав'ї взялися болгари

Рятуючись від російських військ під час війни 1806-1812 років, понад 15 тисяч чоловіків з Придунав'я втекли до Порти й перегнали туди 100 тисяч голів худоби.

Одразу після окупації молдовської території, Російська імперія за традицією здійснила етнічну чистку. Придунав'я зачистили від молдован і повністю від "басурман" - турків і ногайців. Понад 6 тисяч чоловіків з родинами у 1807 році росіяни переселили до Таврії, а їх селища зруйнували. Більше 21 тисячі татарських чоловіків знищили.

Натомість на їх місце пізніше привезли московитів, болгар, німців які не знали місцевої історії і сприймали назву "Бессарабія" як автохонну.

Після Бухарестської угоди (1812 р.) та Адріанопольської угоди (1829 р.) сотні тисяч болгар та гагаузів залишили свої домівки в балканських областях і переселилися звідти за Дунай в Придунав'я.

3. Зникнення "Бессарабії" назавжди.

З розвалом Російської Імперії в 1918 році імперська «Бессарабия» перестала існувати як політичний і адміністративний суб’єкт, а штучно розділений росією молдавський народ демократичним шляхом возз'єдналася з матір'ю-батьківщиною Румунією.

4. Радянське успадкування імперського міфу

В складі Румунії вже не існувало адміністративної одиниці з такою назвою. Втім російський термін «Бессарабия», запроваджений у 1812 році, був свідомо збережений і відтворений СРСР. Його використовували для створення ілюзії «незавершеного територіального питання», подання 1918 року як нібито «захоплення Бессарабии Румунією» та легітимації ультиматуму і окупації частину Румунії 1940 року.

Після 1944 року ці окуповані землі Румунії назвали Молдавською СРСР, а Буджак увійшов до складу України де був названий "Ізмаїльською областю".

5. Ключові фальсифікації циганських і болгарських бісорабів і чому вони працюють в інтересах фашистської росії

Сепаратисти романтизують імперську "Бессарабію", спотворюють історію, щоби представити Росію не як окупанта частини Молдовського князівства і потім Румунії, а "визволителем ісконно руssкой Бессарабії". Цим займається зокрема бісорабка Станєва.

Твердження болгарських бісорабів ніби вони є «корінним населенням Придунав'я», суперечить документованій демографічній історії регіону. Болгарське населення Придунав'я — це результат масового переселення XIX століття, яке стало наслідком російсько-турецьких війн і імперської політики Росії.

Ключовою брехнею болгарських сепаратистів є твердження «Бессарабію захопили румуни в 1918».

Також болгарські сепаратисти створюють міф про «окрему Бессарабію»: намагаються протиставити південь Одещини решті України, створюючи штучний образ «Бессарабії» як окремого історичного та культурного простору, який нібито історично тяжіє до Росії, а не до Києва.

Сепаратистські сайти бісорабів активно фальсифікують історію «басарабського» краю, щоби створити інформаційну базу для російської агресії, дестабілізувати регіон та підірвати територіальну цілісність України, розпалити національну ворожнечу, викреслити українську складову історії нашого краю.

Болгарські сепаратисти переписують історію так, щоб окупація росіянами території Молдовського князівства і Румунії подавалася як «звільнення» або «цивілізаційний вибір», що автоматично робить сучасні спроби РФ захопити ці українські землі «поверненням свого».

Болгари завжди називають солдатів РКЧА не окупантами, а “визволителями”, і не кажуть що для нашого краю 1940 рік означав ультиматум, окупацію, депортації, розстріли та ліквідацію румунських еліт.

"Бесарабська народна республіка" почала війну проти України і відкрила фронт

Ситуація з "Бесарабською народною республікою" (БНР) в Україні накаляється - БНР відкрила фронт. "Бесарабски Фронт. Хроники за войната в Украйна" - так називається сайт і паблік в Фейсбук які ведуть войната в Украйна. Причому паблік в фейсбук "Бесарабски Фронт 2.0" має більше 30 тисяч підписників.

Давно відомо що російський проєкт «Бессарабия» є складовою гібридної війни фашистської росії проти України. Його реалізують за схемою ДНР - спочатку створюють сепаратистську "Бесарабську народну республіку" (БНР), потім проводять референдум за приєднання до росії. Головна мета - розірвати Україну.

Як ви думаєте, чому стільки воплів навколо «Бессарабии» останнім часом і чому так активно просувають цей сепаратистський проєкт?
Відповідь проста - тому що його добряче фінансують.

Ось цей сайт і фейсбук-паблік "Бесарабски Фронт" фінансують за гранти, які надходять з Болгарії. І ці кошти мають російське походження - через Болгарію вони йдуть транзитом від російських мільярдерів через якійсь місцевий фонд (болгари ніколи не давали власні кошти на такі проросійські проєкти).

Болгарія починає експлуатувати питання так званої "Південної Бессарабії". Прикриваючись «дерусифікацією» болгарської меншини, вони готують ґрунт для освітніх ультиматумів. А їхні радикали вже відкрито креслять карти, де Буджак стає «болгарською землею», кричать про права болгарської меншини (болгарських бісорабів) на навчання рідною мовою, волаючи про «примусову асиміляцію».

Але чому вони відкрили фронт і напали саме зараз?

Недобитки "Бессарабської народної республіки" знову піднімають голови

Деякі сайти Придунав'я стали майданчиком для поширення сепаратистських ідей та історичних фальсифікацій, що грає на руку нашому ворогу - фашистській росії

Недобитим сепарам-бісорабам Дубового немає спокою

Недобитки "Бісорабської народної республіки" (яку СБУ не до кінця розігнала в 2015) вперто продовжують називати південь Одещини "Бісорабією". 

 

Невідомо, чи вони вважають що наш регіон це "Бісорабська народна республіка", чи намагаються переконати що російсько-імперська "Бісорабська губернія" досі існує.

Втім відомо що цей сепарський сайт фінансує баптист-сепаратист Дубовой.

 

Варто нагадати, що в Російській імперії, як і в Османській, як і в Модавському князівстві НАЗВИ БЕССАРАБІЯ НЕ ІСНУВАЛО.

 

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру.

 

Читайте також: У Буджаку з'явилася нова общность - "бессарабсько-болгарський народ"

Бухарестський договір 1812 року не передавав Росії ніякої «Бісорабії» (її немає в тексті) - він передавав частину Молдавського князівства. В договорі чітко написано: "река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй".

В передачі міськрадою Ізмаїла землі в оренду ТОВ "ФОРТЕЦЯ ПЛЮС", власницею і директором якого є мати сина мера Ізмаїла, присутній конфлікт інтересів, тобто корупція

Ізмаїльці продовжують обговорювати рішення сесії Ізмаїльської міської ради, яким в оренду на 49 років передана земельна ділянка ТОВ "ФОРТЕЦЯ ПЛЮС", директором і власником якого є депутат міської ради Фролова Ольга Юріївна - мати дитини міського голови - Андрія Абрамченка, пишуть в групі "Ізмаїл-онлайн".

Під час ухвалення цього рішення на засіданні міської ради головуючим був секретар міськради Сергій Чмига. Абрамченка в залі не було, за це рішення він не голосував і його не підписував. Таким чином він намагався уникнути звинувачень в корупції, у вигляді конфлікту інтересів: "ні про що не знаю, ні про що не чув і не бачив".

Втім від обов'язків міського голови його ніхто не звільняв. І саме його підлеглі забезпечили просто нереальний термін підготовки цього рішення до засідання депутатів: 14 травня мати дитини Абрамченка - Фролова написала заяву в міськраду на отримання ділянки в оренду, а через 21 один день - 5 червня всі необхідні документи були виготовлені, пройшли всі погодження і були проголосовані на сесії! (наприклад встигли провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки і визначити орендну плату на її підставі. А ще потрібно було подати документи на МАФ що на тій ділянці встановлений, але їх точно не було!).

Ізмаїльця звинувачують у роботі на російські спецслужби

«Зливав» дані про Сили оборони: ізмаїлець відповідатиме у суді за державну зраду

Одеська обласна прокуратура скерувала до суду справу про державну зраду щодо 41-річного ізмаїльця. Про це повідомили у прокуратурі.

У вересні минулого року чоловік сам знайшов представників спецслужб рф у Telegram. За гроші він передавав координати підрозділів ЗСУ та Нацгвардії в Одеській області.

Для уточнення локацій ізмаїлкць надсилав скріншоти Google Maps із позначенням військових об’єктів і техніки. Також намагався залучити до співпраці з ворогом інших людей.

За вчинене в умовах воєнного стану йому загрожує до 15 років за гратами або довічне ув’язнення.

Загалом у 2026 році на Одещині підозру в держзраді вже отримали 17 людей — 12 чоловіків та 5 жінок. Усі ці справи прокурори готують до розгляду в суді.

Творець «Енеїди» та Ізмаїл

Іван Котляревський – видатний український письменник та драматург, був одним із ідеологів освіти в Україні. Завдяки цій людині зародилася сучасна літературна українська мова. Але що його пов'язувало з Ізмаїлом?

Іван Петрович Котляревський (1769-1838) народився 29 серпня 1769 р. у Полтаві у сім'ї дрібного чиновника. У 1780-1789 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. Вже в юності захоплювався віршуванням. Вчаючи дітей в будинках поміщиків, знайомився з народним побутом, традиціями та обрядами. Згодом ці спостереження допомогли йому у літературній творчості.

Протягом 1796-1808 рр. Котляревський служив у російській армії. Цей період його життя пов'язаний із нашим краєм. У 1806 р. почалася чергова російсько-турецька війна. Незабаром Котляревського призначають ад'ютантом командувача другого корпусу генерала від кавалерії барона Майєндорфа. Разом із генералом Котляревський прибув до Дубоссарів. На той час російські війська зайняли турецьку фортецю Бендери, а потім – фортецю Аккерман.

Наступною була розташована в дельті Дунаю Ізмаїльська фортеця. Тут Котляревський виявив себе як дипломат у переговорах із буджацькими татарами. Взяття Бендер спонукало командування російських військ відправити на переговори делегацію у складі бригадира Катаржі та ад'ютанта Котляревського. З щоденника останнього випливає, що Іван Петрович добровільно зголосився в цю ризиковану для життя подорож селами татар. Можливо, він був щиро переконаний, що умовивши місцевих жителів не чинити опір, він допоможе встановленню миру та спокою у Буджаку. Результатом місії стала безумовна капітуляція військ Буджацької Орди, які сподівалися зберегти своє життя, майно та землю.

Це була небезпечна дипломатична місія, але ад'ютант Котляревський блискуче впорався з нею. За це його нагородили орденом Святої Анни четвертого ступеня.

Але відмова від опору загарбникам ще ніколи не давала позитивного результату. Через кілька місяців після капітуляції десятки тисяч татар та турків були фактично депортовані до Добруджи та Анатолії, а всі мечеті в Буджаку були або зруйновані, або перетворені на православні храми.

За участь у кампанії з облоги Ізмаїла Котляревський отримав дві подяки. Під час переправи в човні через Дунай козаки впізнали автора «Енеїди» та кричали йому: «То це ти, батьку наш. Іди, батьку, до нас, ми тобі зробимо старшим».

10 січня 1807 р. Котляревський залишив наше місто і поїхав до Полтави. Вийшовши з військової служби, він зайнявся вихованням дітей бідних дворян, виявивши себе талановитим педагогом. У Полтаві Котляревський брав участь у постановці п'єс, сам виконав низку комічних ролей. Майже десять років очолював місцевий театр. 1819 р. написав для театру п'єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які мали велике новаторське, мистецьке та суспільне значення.

Помер І. ​​П. Котляревський 29 жовтня 1838 р. Його поховали на полтавському цвинтарі біля дороги на Кобеляки.

На згадку про великого українця, який зробив внесок у визволення Ізмаїла, одна з вулиць міста названа його ім'ям. Ім'я класика української літератури носить центральна бібліотека для дорослих.

Ігор ОГНЄВ.