У Буджаку з'явилася нова общность - "бессарабсько-болгарський народ"

Сепаратисти чудово знають що для створення будь-якої НАРОДНОЇ республіки потрібен НАРОД. Адже саме він має проголосувати на референдумі за приєднання народної республіки до Росії. Втім у Бессарабської народної республіки з народом велика проблема. Точніше, проблема без народу.

Поки що сепаратистські видання Бессарабия-Информ, Бессарабия.ЮА та Бессарабия-Махала вирішили називати буджацьких українців болгарського походження "болгарськими бессарабами". Точніше не самі ці видання, а їх спонсори - болгари Куртєв і Кіссе. Куртєв призначив болгарською бессарабкою свою заступницю по псевдоГО "Центр розвитку Бессарабії" Тетяну Станєву, а видання Кіссе "Бессарабія-Махала", як ми бачимо, розкручує болгарську бессарабку Карину Острову.

Примітно, що бессарабами не хочуть ставати українці і молдовани, які ненавидять сепаратистів і їх імперську назву "Бессарабия".

Варто нагадати, що назва "Бессарабія" більше ста років тому означала російську імперську Бессарабську губернію. Тепер вона означає Бессарабскую народную республіку (БНР). Причому якщо адміністративним центром імперської Бессарабської губернії був Кишинів, то зараз сепаратисти сайту "Бессарабия-Информ" адміністративним центром Бессарабской народной республики визначили місто Ізмаїл. І відповідно громадянами БНР є народність яка прийшла до нас з півночі - ізмаїл-ЧАНи.

Варто нагадати, що назва “Бессарабия” підпадає під дію Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» і вважається пропагандою російської імперської політики, яка є визнається злочинною та засуджується.
Сепаратисти про це знають, і тому останнім часом кажуть що назва походить від румунського воєводи Басараба, який жив 700 років тому. Якщо так, то буджацьких болгар треба називати "болгари румуна Басараба"? Не зрозуміло.

Отже, ми - буджацькі українці - чекаємо від сепаратистів детальних роз'яснень щодо появи нової буджацької общності "бессарабсько-болгарський народ".
І бажано послухати буджацьких болгар - чи згодні вони стати "болгарами Басараба"?

Олег Левчук, Ізмаїл-онлайн

Коли в Ізмаїлі з’явилася перша друкована преса

Перші газети в Ізмаїлі з’явилися не в період перебування міста у складі «великої та могутньої російської імперії», а значно раніше – за часів його перебування у складі Князівства Молдова/Королівства Румунія (1856–1878). У силу цілком зрозумілих обставин преса тих років виходила головним чином румунською мовою. Перша ізмаїльська газета мала назву «Gazetta de Ismail» («Ізмаїльська газета», 1873-1874 рр.). Відомостей про людей, які працювали в цьому виданні, у відкритих джерелах не знайшлося.

Із закінченням чергової російсько-турецької війни з 1878 р. Південна Бессарабія знову опинилася у складі російської імперії. Проте перша російськомовна газета в Ізмаїлі почала видаватися лише через сорок років після стартового номера румунської «Ізмаїльської газети». То був «Придунайський край» (ПК) (1913–1915). Про організаторів цього видання та провідних журналістів у дослідників є досить докладна інформація.

За роки існування засновниками ПК були дві людини – М. В. Філіпов та І. Ф. Фітов. Про пана Філіппова не відомо практично нічого. Іван Фітов (народився 20 червня 1872 р. в Ізмаїлі, дата смерті невідома). На початку кар’єри працював у Кишиневі. Після переїзду до Ізмаїла він служив присяжним повіреним та юрисконсультом Ізмаїльської міської управи, далі – головою Управи забезпечення фронту під час Першої світової війни. 23 травня 1917 р. був обраний Ізмаїльським міським головою. Щоправда, практично одразу відмовився від цієї посади.