Щодо Меморіалу окупантам та їх жертвам в Ізмаїлі

У Празі активісти змінили напис на пам’ятнику червоноармійцям, пишуть в групі Ізмаїл-онлайн.

У День перемоги чеські активісти з руху Kaputin провели акцію на Ольшанському кладовищі в Празі.

Вони прикріпили до пам’ятника загиблим червоноармійцям нову табличку — замість старого радянського формулювання про “вічну славу воїнам Червоної армії” та “визволення слов’янських народів”.

Новий текст був значно жорсткіший:

“Жертвам злочинних режимів — радянського і нацистського, які в 1939–1941 роках спільно завойовували Європу, а в 1941–1945 роках воювали один проти одного”.

І в цьому вся суть конфлікту навколо 8–9 травня.

Українці не заперечують пам’ять про загиблих у Другій світовій. Українці самі заплатили за перемогу страшну ціну.

Але Росія десятиліттями намагається перетворити цю пам’ять на власну політичну зброю: ніби перемога належить тільки Москві, ніби СРСР був лише “визволителем”, а не режимом, який сам окуповував, депортував, репресував і ділив Європу разом із Гітлером на початку війни.

Саме проти цього й була акція Kaputin.

Бо коли сьогодні в центрі Праги знову несуть серпи й молоти, червоні прапори та радянські пісні — це вже не просто історія.

Це частина сучасної російської пропаганди, яка старою “перемогою” прикриває нову війну проти України.

Стела "трофейним солдатам" Ізмаїла

Пам’ять про загиблих має бути без Путіна, без імперського міфу і без брехні про “визволителів”, які самі несли окупацію.

Як вважаєте, такі радянські написи на пам’ятниках треба залишати як історію — чи доповнювати правдою про злочини СРСР?

У Буджаку з'явилася нова общность - "бессарабсько-болгарський народ"

Сепаратисти чудово знають що для створення будь-якої НАРОДНОЇ республіки потрібен НАРОД. Адже саме він має проголосувати на референдумі за приєднання народної республіки до Росії. Втім у Бессарабської народної республіки з народом велика проблема. Точніше, проблема без народу.

Поки що сепаратистські видання Бессарабия-Информ, Бессарабия.ЮА та Бессарабия-Махала вирішили називати буджацьких українців болгарського походження "болгарськими бессарабами". Точніше не самі ці видання, а їх спонсори - болгари Куртєв і Кіссе. Куртєв призначив болгарською бессарабкою свою заступницю по псевдоГО "Центр розвитку Бессарабії" Тетяну Станєву, а видання Кіссе "Бессарабія-Махала", як ми бачимо, розкручує болгарську бессарабку Карину Острову.

Примітно, що бессарабами не хочуть ставати українці і молдовани, які ненавидять сепаратистів і їх імперську назву "Бессарабия".

Варто нагадати, що назва "Бессарабія" більше ста років тому означала російську імперську Бессарабську губернію. Тепер вона означає Бессарабскую народную республіку (БНР). Причому якщо адміністративним центром імперської Бессарабської губернії був Кишинів, то зараз сепаратисти сайту "Бессарабия-Информ" адміністративним центром Бессарабской народной республики визначили місто Ізмаїл. І відповідно громадянами БНР є народність яка прийшла до нас з півночі - ізмаїл-ЧАНи.

Варто нагадати, що назва “Бессарабия” підпадає під дію Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» і вважається пропагандою російської імперської політики, яка є визнається злочинною та засуджується.
Сепаратисти про це знають, і тому останнім часом кажуть що назва походить від румунського воєводи Басараба, який жив 700 років тому. Якщо так, то буджацьких болгар треба називати "болгари румуна Басараба"? Не зрозуміло.

Отже, ми - буджацькі українці - чекаємо від сепаратистів детальних роз'яснень щодо появи нової буджацької общності "бессарабсько-болгарський народ".
І бажано послухати буджацьких болгар - чи згодні вони стати "болгарами Басараба"?

Олег Левчук, Ізмаїл-онлайн

8 травня День пам'яті в Ізмаїлі має стати також Днем прощання з російськими брехнями

На площі Перемоги ми маємо вшановувати загиблих "трофейних солдатів" Ізмаїла, а не чужаків - червоноармійців-окупантів, які їх послали на смерть.

583 ізмаїльці, імена яких викарбувані на меморіальній стелі, були так званими «одноразовими солдатами» — піхотою Червоної армії, сформованою з цивільного населення окупованих територій після їх повторного захоплення совєтами. Більшість цих ізмаїльців були підданими Румунії.

Стела з іменами 583 ізмаїльців і написом "ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ПАВШИМ 1941-1945"

Комуністичний сталінський режим вважав людей, які пережили німецьку окупацію, «зрадниками», змушуючи їх «змивати провину кров’ю». Чоловіків від 17 років масово мобілізували без підготовки, часто без зброї й навіть без військової форми — у звичайному цивільному одязі, через що їх і називали «чорною піхотою», а також чорнопіджачники, чорносвитники, піджачники.

Радянське командування ставилося до них як до «винних» і фактично прирікало на смерть. Їх кидали в м'ясні штурми як витратний матеріал — щоб виснажити противника й дати шанс регулярним частинам. Німці називали таких бійців «Beutesoldaten» — «трофейні солдати». (подробиці в першому коментарі)

Майже всі вони загинули. Їх ховали в безіменних братських могилах, часто навіть без обліку. Нащадки й досі не знають, де саме лежать їхні діди.

Правда в тому, що цих 583 ізмаїльців убила не лише війна, а й сам радянський режим, який кинув їх — без військової підготовки і часто без зброї — на вірну смерть. Це була свідома, жорстока практика знищення захоплених людей, до того ж громадян іншої країни.

Сепарська влада Ізмаїла ніколи про них не згадує і не каже за яких обставин ці ізмаїльці були вбиті. Втім вона завжди пафосно шанує окупантів, які послали їх на вірну смерть - типового невідомого червоноармійця і кілька десятків невідомих людей які незаконно поховані поруч - і вже багато років всі топчуться на їх кістках і їздять на самокатах та дошках.

Радянський режим здійснив тут геноцид румун, натомість понавіз сюди окупантів і поселив їх в ще теплі румунські будинки та приніс на наші землі репресії, поневолення, злидні, голод, депортації, пограбування.

А цей типовий пам'ятник "невідомому солдату" є пам'ятником не "визволителю", а окупанту.
Щоби краще зрозуміти образ цього окупанта зразка 1944 року - візьміть за взірець російських окупантів які зараз вбивають українців, знищують наші міста, обстрілюють Ізмаїл баражуючими боєприпасами, вбивали в Бучі. Вони однакові.

Пам'ятний знак присвячений пам'яті мирних жителів Ізмаїла, які загинули під час Другої світової війни у період 1939-1945 років. 

До речі, в Ізмаїлі на вулиці Станційне Селище є непримітний пам'ятний знак, встановлений на магістральному колекторі, де тече, вибачте, гівно ізмаїльців. Він присвячений пам'яті мирних жителів міста, які загинули під час Другої світової війни у період 1939-1945 років. Чиїми жертвами вони стали? Звісно сталінського режиму, окупантів, адже Румунія ніколи не знищувала власних громадян, а захищала їх від російських окупантів.
Пом'яніть їх 8 травня також.

* * *
Цю окупантську зірку смерті з меморіальної стели з іменами 583 ізмаїльців, потрібно прибрати.
Також прибрати байдужий напис язиком ворога "ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ПАВШИМ 1941-1945" (яким павшим? де павшим?) і написати зрозуміло чиї імена викарбувані на цій стелі.

І риторичне питання - навіщо перед пам'ятником окупанту спалюють недешевий газ? Кому і для чого потрібна ця розвага?

Чому в сепаратистських медіа Одещини з’являються викривлення «бессарабської» історії

Недобитки "Бессарабской народной республики" ніяк не можуть змиритися зі своєю поразкою в 2015 році і продовжують дурити людей щодо так званої "Бессарабії", пише Ізмаїл-онлайн.

 

Історія дуже проста:

Російська імперія у 1812 році анексувала частину Молдавського князівства між річками Прут і Дністер і в 1815 році назвала її Бесарабською областю (Бессарабією), хоча перед анексією цю частину князівства місцеве населення і взагалі ніхто так не називав. Тобто це чисто російська новостворена назва.

 

В 1917 році Російська імперія розвалилася і штучно розділений молдавський народ демократичним шляхом возз'єдналася з матір'ю-батьківщиною Румунією. Причому російську імперську назву "Бессарабия" для цього регіону румуни відкинули.

* * *

Фотографія 2-ї сторінки секретного додаткового протоколу до Договору про ненапад між Німеччиною та СРСР, відомого як Пакт Молотова-Ріббентропа.

Документ було підписано 23 серпня 1939 року в Москві представниками урядів СРСР (В. Молотов) та Німеччини (Й. фон Ріббентроп).

Цей протокол передбачав розмежування сфер інтересів у Східній Європі, зокрема інтерес СРСР до Бессарабії та політичну незацікавленість Німеччини в цьому регіоні.

Умови договору вимагали від обох сторін зберігати цей документ у суворій таємниці.

 

Втім новостворена імперія СРСР, якою правили більшовики, не змирилася із втратою Бессарабської губернії. На їх картах і в підручниках ця територія центром в Кишиневі позначалася як окупована Румунією. Так само вона називалася і в пакті Молотова-Ріббентропа про розділ Румунії, яким гітлерівська Німеччина визнала так звану «Бессарабію» сферою впливу СРСР, давши згоду на її окупацію.

Хто такий Станіслав Борисенко?

Колаборант, кум і Будинок офіцерів: скільки ще таємниць ховає Ізмаїл?

Шановні друзі, побратими, небайдужі ізмаїльці!

Мені, як ветерану війни, боляче дивитися, як наше місто продовжує жити в тіні зрадників і незаконних угод. Сьогодні публічно піднімаю питання, яке довго замовчувалося.

Хто такий Станіслав Борисенко?

Екс-мер Ізмаїла (1998–2006). Капітан першого рангу запасу. А нині – мешканець окупованого Севастополя. Саме він у травні 2014 року почав працювати на країну-агресора, а вже з липня 2015 року очолив окупаційний «департамент праці та соціального захисту населення» в Севастополі. За півроку отримав відзнаку Мінпраці РФ – «Відмінник соціально-трудової сфери».

Медаль за «звільнення Криму»

17 березня 2014 року громадська організація «Севастополь-Крим-Росія» нагородила Борисенка медаллю «За звільнення Криму та Севастополя. 16 березня 2014 р.» . У посвідченні зазначено – «за особистий внесок у повернення Криму в Росію». Очевидно, що наш колишній мер допомагав розвалювати ВМС України та переманював українських моряків на бік ворога.

А тепер – найголовніше для Ізмаїла.

Борисенко – кум нинішнього міського голови Андрія Абрамченка. За даними ЗМІ, вони регулярно спілкуються по Skype і, як писало «Інфореччя», «у свій час лихо ділили міську власність». Згадайте скандали з незаконним продажем історичних будівель у центрі міста – «Дому з лавками» на Суворова, земельних ділянок, які розкрадалися в період, коли Борисенко ще впливав на процеси.

Питання, яке не дає спати ветеранам:

Що сталося з БУДИНКОМ ОФІЦЕРІВ на вулиці Телеграфній (колишній Желєзнякова)?

Колись це було місце сили військових, де виховували честь і гідність. Поруч – хвойний парк. А сьогодні будівля перебуває у власності релігійної організації (баптистів). Як і коли військове майно опинилося в руках секти? Чи не тоді, коли Борисенко (вже будучи колаборантом) та Абрамченко «ділили» місто?

Я офіційно вимагаю від нинішньої влади:

Оприлюднити документи – рішення, підписи, дати передачі Будинку офіцерів релігійній організації.

Повернути Будинок офіцерів з парком у користування ветеранів та військовослужбовців. Зараз, коли країна воює, це потрібно для реабілітації, підтримки, зборів, навчання.

Мовчання влади дорівнює зраді. Якщо ви поважаєте тих, хто захищає Україну – дійте.

Поширюйте цю інформацію. Не дайте кумам-колаборантам і далі грабувати наше місто та знущатися з пам'яті захисників.

Підтримуйте ветерана – ставте «+», пишіть коментарі, позначайте місцеву владу.

@Андрій Абрамченко (якщо є сторінка), @Ізмаїльська міська рада – вам слово.

Герби Бессарабської області/губернії демонструють російське імперське походження назви «Бессарабия»

Герби Бессарабської області/губернії демонструють російське імперське походження назви «Бессарабия».
Чому це важливо знати для боротьби з сепаратистами в Україні?

Колоніальний характер створення «Бессарабії» в Російській імперії

Після анексії 1812 року Російська імперія здійснила класичну імперсько-колоніальну операцію над частиною території Молдавського князівства між Прутом і Дністром.

Читайте також: Карта яка є наочним доказом що «Бессарабия» у 1940 році не була адміністративною реальністю

По-перше, ця територія не була «нічийною» — вона становила органічну частину історичної Молдавії (Țara Moldovei) з власною адміністративною системою (ținuturi), правом і традицією.

По-друге, Російська Імперія не зберегла ані назву, ані політичну ідентичність цієї землі, а штучно перейменувала її на «Бессарабську область», використавши назву, яка:

– не існувала як адміністративна одиниця до 1812 року,
– не була самоназвою місцевого населення,
– у кращому разі інколи використовувалась в іноземній картографії як нестала географічна зона і була фактично юридично порожньою.

Чому Ізмаїл став називатися Матроскою і як придумали назву «Бессарабия»

4 жовтня 1812 року Урядовий Сенат ухвалив назвати передмістя Ізмаїла містом Тучковим: «сие предместье назвать городом Тучковым, в память потомству по имени учредителя», пише Ізмаїл-онлайн.

Запамам'ятайте: Тучков це передмістя Ізмаїла.
Пізніше це передмістя ввійшло в межі Ізмаїлу.

Знаєте як передмістя Ізмаїла місто "Тучков" втратило свою назву? Не знаєте.

Навіть брехливі московські джерела стверджують що передмістя Ізмаїла мало назву Тучков лише в 1812–1856 роках. А потім пишуть шо в 1856 році Тучков був перейменований на Ісмаїл.

Але як і ким?

В 1856 році, і Ісмаїл-Матроска і його передмістя Тучков, за Паризьким трактатом були передані Російською Імперією Молдавському князівству. яке за декілька років увійшло до складу Об'єднаного князівства Валахії та Молдови (майбутньої Румунії).
І там він став називатися як завжди Ісмаїлом, бо ніхто його там "Крєпостью" чи "Тучковим" ніколи не називав і не перейменовував.

Іншої версії як Тучков став Ісмаїлом немає і бути не може.