Міносвіти має звільнити "бессарабського" ректора ІДГУ Кічука за сепаратистську діяльність

"Бессарабський болгарин" ректор ІДГУ Кічук показав що йому кинули нове фінансування на російський антиукраїнський проєкт "Бессарабія", який росіяни розпочали у Буджаку на початку 2000-х. Про це пишуть в фб-групі "Ізмаїл-онлайн"

Вже багато років "бессарабський болгарин" Кічук очолює правління сепаратистської організації "Центр розвитку Бессарабії", яку фінансує організатор "Бессарабської народної республіки" Куртєв, також туди з проросійської Болгарії надходять гранти російського походження.

Російський проєкт «Бессарабія» — це складова гібридної війни Росії проти України. Саме слово «Бессарабія» у цьому проєкті використовується не просто як географічний термін, а як імперський політичний бренд, навколо якого намагаються створити окрему «регіональну суб'єктність».

Багато хто думає що після того як СБУ у 2015 році з трудом припинило створення "Бессарабської народної республіки" цей проєкт припинився. Насправді проєкт «Бессарабія» трансформували і адаптували його до умов тривалої війни. Зараз він залишається активною загрозою в межах загальної гібридної війни, а недобитки БНР продовжують його реалізацію, при чому фінансування проєкту постійно зростає.

В рамках цього проєкту російська пропаганда та сепаратистські сили системно намагаються розмити українську ідентичність, штучно протиставляючи вигадані культуру та ідентичність неіснуючої "Бессарабії" українській, формують міф про територію, яка нібито «ніколи по-справжньому не була українською».

❗ Російське імперське поняття «Бессарабия» та "бессарабську ідентичність" просувають, щоб стерти українську суб’єктність, зробити регіон «спірним», підготувати ґрунт для «визволення» путіним.

 
❗ В ІДГУ цим відкрито займається ректор Кічук і історик Дроздов. ІДГУ - УКРАЇНСЬКИЙ (а не бессарабський!) ДЕРЖАВНИЙ університет, втім сепаратисти перетворили його на антиукраїнську установу, де фактично заперечується українська історія і приналежність півдня Одещини, і вже майже 10 років просувається російський антиукраїнський проєкт "Бессарабія".

Тепер про небезпеку інтенсивного створення сепаратистами російської імперської ідентичності "бессарабські болгари":

Використання терміну «бессарабські болгари» замість «українські болгари» в сучасному політичному та публічному дискурсі дійсно служить інструментом сепаратизму та російського гібридного впливу. Історичні факти та сучасний контекст безпеки повністю підтверджують цю тезу за кількома ключовими пунктами:

1. Штучне збереження імперської матриці
Адміністративно-територіальна одиниця Бессарабська губернія Російської імперії припинила існування у 1917 році. Консервація цього імперського топоніма в офіційному чи суспільному полі спрямована на заперечення сучасних державних кордонів України.
Заміщення сучасного політичного терміну «українські болгари» історичним імперським маркером відриває етнічну групу від українського державотворчого контексту.

Сепаратистський сайт одного з засновників БНР, болгарського цигана Антона Кіссе - “Махала-Бессарабія” продовжує бессарабську мастурбацію і антиукраїнську діяльність

Російський проєкт «Бессарабія» — це складова гібридної війни Росії проти України і інструмент російської агресії, пишуть в фб-групі "Ізмаїл-онлайн"

Саме слово «Бессарабія» у цьому проєкті використовується не просто як географічний термін, а як політичний бренд, навколо якого намагаються створити окрему «регіональну суб'єктність».
Ось бачите сепаратисти з "Махали-Бесарабії" пишуть про фейкову "бессарабську ідентичність"? Це вони роблять за російською методичкою - для обґрунтувати відторгнення "Бессарабії" від України, для стирання української ідентичності та історії.

Хоча насправді немає "бесарабської ідентичності" - немає "бессарабського народу", немає прапора, немає герба, немає меж, немає культури, немає бесарабської кухні. В Буджаку є українська, молдовська/румунська кухня, болгарська, гагаузька, ногайська, турецька - а "бессарабська" це кухня крадена у всіх цих народів, точно як повністю вкрадена "руssкая кухня" ("руssкие" - це такий самий політичний конструкт як і "бісораби").

Подивіться скільки разів ці вороги згадують назву «Бессарабія» - вони буквально «вбивають» її людям в свідомість, так само як Російська Імперія в 19 столітті «вбивала» це нове слово в голови місцевого населення, переписуючи ідентичність краю з нуля після захоплення частини Молдавського князівства.

Цього «вбивання» назви також вимагає російська методичка, як і "бесарабської ідентичності".

Щодо меж, бісораби ніяк не можуть пояснити де межі цього сепаратистського утворення і, як бачите, вони вже включили в межі «Бессарабії» і Одесу.

У 1917 році Бессарабську губернію було ліквідовано, і протягом наступного століття про неї в нашому краї згадували хіба що в контексті імперського гноблення та репресивної політики царизму.

Проте з початку 2000-х фашистська росія в рамках просування “руssкого міра” почала впроваджувати в Буджаку проєкт «Бессарабія».

 
«Бессарабію» розкручували як шикарний імперський бренд в “романтично-ностальгичних” тонах.

Російська ворожа організація «Россотруднічество» надавала підтримку ФОПам, організаціям і підприємствам, які просували російські інтереси. Використовуючи у своїх назвах слово «Бессарабія», вони своєю чергою популяризували цей імперський бренд.

Вороги України та корисні ідіоти й досі намагаються використовувати цю імперську назву, щоб створювати атмосферу розкоші, величі та історичної значущості Російської імперії.

Що ми й бачимо в цій статті сепаратистів, які буквально мастурбують на цю назву «Бессарабія».

Втім, всі мають усвідомити, що там де намагаються заманити відвідувачів не якістю страв і обслуговування, а замшелим російським колоніальним брендом, - там і якості немає, і кухня вся вкрадена, а ще й присутня традиційна московська рукожопість, брудність та обман.

Як виникла назва «Бессарабія» і чому її просування становить загрозу для України

«Бессарабія» — складова антиукраїнського проєкту «Русскій мір»

Історія

 

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства — територію між Прутом, Дунаєм і Дністром. Війна завершилася підписанням Бухарестського мирного договору 1812 року. У тексті цієї угоди не згадується Бессарабія, йдеться лише про новий кордон імперії по Пруту та Дунаю.

 

Уперше назва «Бессарабія» з'явилася 1813 року в назві щойно створеної Бессарабської області. Важливо, що до 1813 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення всього цього краю. Вона не зустрічається ані в російських документах, ані на російських мапах.

 

І в цьому є важливий політичний момент. Називати новозахоплену територію Молдавією або частиною Молдавського князівства означало б прямо фіксувати факт її відторгнення від сусідньої держави. Натомість назва «Бессарабія» створювала враження окремої, самостійної історичної області — без чинного адміністративного носія, правопопередника чи юридичного статусу.

 

Тому, називаючи край «Бессарабією», а не частиною Молдавії, його було легше представити як окрему історичну територію, а не як відірвану частину Молдавського князівства. Це був класичний імперський інструмент маніпуляції географічними назвами — той самий принцип, який сьогодні намагаються використовувати сепаратисти: спочатку змінити назву території, а потім на підставі цієї нової назви створити міф про її «окремішність».

 

«Бессарабія» і «Басарабія» - це різні поняття

Мечеть в Ізмаїлі - це будівля. А діорама - це картина

Навіжена українофобка Королькова (піарниця Абрама) вперто в усіх заголовках і в акаунті Абрама від його імені називає мечеть "Діорамою" з великої букви.

Мечеть в Ізмаїлі - це пам'ятник архітектури XVI століття національного значення, історична будівля.

А діарама - це фейкова радянська картина де намальована міфічна кам'яна фортеця.

Так, плутати картину з будівлею - це ідіотизм. І Королькова свідомо підставляє Абрама - робить його ідіотом. Ну що це за мер який в своєму місті не знає як називається пам'ятник архітектури XVI століття національного значення?

Втім, ці сепаратисти - Королькова і Лузанов роблять Абрама ідіотом не просто так.
Справа в тому, що діорама для них є святою. Адже там намальована міфічна кам'яна фортеця з 12-и метровими стінами.

А 12-и метрові кам'яні стіни є основою героїчного подвигу Суворова який за 3 години взяв "неприступну фортецю".

Коли розповідають про історію османського Ісмаїла потрібно обов'язково показувати цю супутникову мапу

Пояснення до мапи дали в групі Ізмаїл-онлайн:

Євнух османського гарему Хабиши Мехмед-ага заснував переправу Ismail у 1589 на підставі указу султана Османської імперії Мурада III.

В указі містилися чіткі інструкції щодо розбудови інфраструктури:

Заснування міста й гавані: Суверен доручив впорядкувати стратегічну переправу в місцевості «Ісмаїл Гедічі» («Переправа Ізмаїл»), побудувавши поруч місто та пристань, верф і гавань для військового та торгового флоту.

На виконання цього указу Мехмед ага Хабеші протягом кількох років звів на березі Дунаю не лише мечеть, ринок і хамам, а й портовий термінал з митницею та суднобудівну верф для обслуговування річкового та морського флоту.

Ізмаїл створювався як головний пункт для експорту зерна та сировини з Придунав'я до Стамбула, це був великий торгово-транспортний вузол з портом та іншою інфраструктурою.

Ось як це виглядає сьогодні на карті - місто Ісмаїл-Матроска, верф, гавань, пристань (порт), мечеть.

Російський проєкт «Бессарабія»: як Кремль продовжує дестабілізувати українське Подунав'я

Російський проєкт «Бессарабія» намагається перетворити багатонаціональний український Буджак на штучно сконструйовану «спірну територію». Його завдання — не захист національних меншин, а використання цих меншин для послаблення України.

Російський проєкт «Бессарабія» — це складова гібридної війни Росії проти України, спрямована на дестабілізацію Буджака, підрив територіальної цілісності України, розпалювання міжнаціональної ворожнечі та витіснення української складової з історичної пам’яті про цей край.

Йдеться не лише про конкретну сепаратистську ініціативу, яка активно просувається в регіоні російськими спецслужбами з моменту як Путін став президентом РФ у 2000 році. Значно ширше — це інформаційно-політичний проєкт, у межах якого Кремль намагається представити південь Одеської області як нібито окремий, «спірний» і відірваний від України регіон, використовуючи його складну історію, багатонаціональний склад населення та специфічну регіональну ідентичність.

Читайте також: Російський проєкт «Бессарабія»

Мета такої політики — створити враження, що Буджак є не невід’ємною частиною України, а територією з особливими політичними претензіями, яку можна відокремити від держави, дестабілізувати або зрештою представити як об’єкт російського «визволення».

Ледовая стихия на Дунае

Ледовая проводка

Старожилы Измаила помнят тяжёлую ледовую обстановку на Дунае в зиму 1984-1985 гг. 6 января. С появлением льда, все речные суда были заведены в затоны на зимовку, а морские – продолжали работать…

В феврале в Измаиле, Рени, Килии, Вилково и Усть-Дунайске столбик термометра показывал от 15 до 20 градусов мороза. На Верхнем и Среднем Дунае наблюдался ледоход, а на Нижнем – лёд стал. Находившиеся на рейде между 43 и 51 милями реки морские суда Советского Дунайского пароходства «Дмитрий Кантемир», «Кишинёв», «Козельск», «Юрий Крымов», «Вознесенск», «Гороховец», «Сергей Грицевец» и буксир «Верный» оказались в ледовом плену. Кроме упомянутых судов вмёрзли в лёд и другие суда под флагами разных стран. Всего в плену оказалось 30 судов.

Пароходство послало им на помощь работавший на Дунае черноморский буксир-спасатель «Посейдон». Он обкалывал лёд вокруг судов, но безрезультатно – быстро появлялся новый.

Замёрзли акватории портов Рени и Вилково. Морские суда СДП под загрузку и разгрузку стали направлять в черноморские порты, а на Дунае не прекращал работу Измаильский порт. Толщина льда на реке была всего 30 см, но течение и ветер образовывали торосы до 3-4 метров, которые перекрывали реку. В некоторых местах они, доходя до дна, преграждали путь воде. В Вилково и Рени уровень воды поднялся выше нормы, и часть улиц затопило.

По распоряжению Министерства морского флота СССР на Дунай были направлены азовский ледокол «Капитан Косолапов» и морские буксиры «Базальт» и «Могучий» из порта Южный. Чуть позже подошёл буксир Мингазпрома СССР «Нефтегаз-5» мощностью 7 тыс. лошадиных сил. В работу также включились и дунайские морские буксиры «Баян», «Тузла», «Плутон» и «Буялык». Для руководства работой по ликвидации аварийной обстановки на Дунае в Измаил прибыл начальник Главфлота ММФ СССР В. Збаращенко.

Трое суток ледокол «Капитан Косолапов» и все морские буксиры боролись со льдом сначала в Вилково, а затем в Рени. В результате уровень воды в портах упал, и угроза затопления была ликвидирована. Предстояло освободить зажатые льдами суда, а затем вывести их через Сулинский канал в море. Эту работу выполняли буксиры «Нефтегаз-5», «Базальт» и «Могучий». Они окалывали лёд и сформировали из судов караван.

Когда он был готов, первым двинулся в путь самый мощный буксир «Нефтегаз-5» (он пробивал дорогу во льду), за которым следовал другой буксир, затем – караван, а третий буксир был замыкающим (помогал застревающим судам). Во время движения каравана к советским судам пристраивались «иностранцы».

Наконец, все суда завели в безопасное место в Тулчинский рукав Дуная. «Нефтегаз-5» ушёл бить лёд в район Вилково, а буксиры «Базальт», «Могучий» и «Посейдон» помогали судам при движении по Сулинскому каналу.

20 февраля, в 16 часов 30 минут, операция по выводу судов из ледового плена была завершена.

Анатолий Каминский, измаильский краевед