30.09.2025

Чому в Ізмаїлі не святкують День українського козацтва



1 жовтня відзначається День українського козацтва  - пояснили в групі Ізмаїл-онлайн 

Але сепарська ізмаїльська влада. не відзначає цей день.
Адже саме українські козаки Катеринославського козацького війська та Чорноморської козацької флотілії в 1790 році захопили стратегічну переправу „Ісмаїл Гедічі“ та укріплений опорний пункт османів Ісмаїл!

І цей реальний подвиг українських козаків робить нікчемним російський міф про "Ізмаїл - город руssкой слави" і про "побєду побєду руssкого оружія і геніального Суворова" який активно просуває сепарська ізмаїльська влада, місцеві музеї та заклади освіти.

Бездарний дегенерат Суворов, якому Потьомкін передав командування Катеринославським козацьким військом для взяття Ісмаїла, не виконав своє завдання, погнав козаків у м'ясний штурм на османські редути під вогонь артилерійських батарей, і допустив там величезні втрати. Ситуацію врятували козаки Чорноморської козацької флотилії, які висадили десант на берег Дуная, захопили один з редутів з артилерійською батареєю і увійшли в Ісмаїл.

Всі козаки за результатами цієї битви отримали нагороди, лише Суворов був покараний - знятий з театру бойових дій, хоча російсько-турецька війна ще тривала, і відправлений у заслання в Фінляндію.
Після того як Потьомкін у 1791 і Катерина II у 1796 померли, Суворов вигадав свою "перемогу" - неіснуючу кам'яну фортецю з 12-метровими стінами, яку він нібито взяв штурмом за декілька годин, і 35 тисяч вбитих ним при штурмі турків.

Цю суворівську брехню досі розповсюджує і прославляє мер Ізмаїла Абрамченко і його посіпаки, і втілюють її в фальсифікованій діорамі, паркані та ідіотських макетах "кам'яної фортеці", а також зберігають для путіна пам'ятник Суворову і постамент.
====

29.09.2025

Мешканці та уродженці Ізмаїла називаються ізмаїльці

Під час насильницького зближення української мови з російсько-татарською в українські КАТОЙКОНІМИ просочилися різні -чани, і зʼявилися в нас кримчани, полтавчани, ізмаїлчани, краматорчани, луганчани тощо.

Українська мова милозвучна, тому найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті:
▪️ полтавець — полтавка — полтавці;
▪️ луганець — луганка — луганці;
▪️ ізмаїлець — ізмаїлка — ізмаїльці;
▪️ краматорець — краматорка — краматорці;
▪️ маріуполець — маріуполька — маріупольці.
Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-:
▪️ Вінниця — вінничани;
▪️ Тростянець — тростянчани;
▪️ Донецьк — донеччани;
▪️ Чернівці — чернівчани;
▪️ Гадяч — гадячани;
▪️ Прилуки — прилучани.
Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова:
🔘 черкащани, замість якого має бути черкасці;
🔘 криворожани, замість якого має бути криворіжці;
🔘 ізмаїлчани, замість якого має бути ізмаїльці.
🔘 сумчани, замість якого має бути сумʼяни.

26.09.2025

В акаунті мера міста Абрамченка триває справжнє ідіотство

Сепаратизм-ідіотизм піарниці Абрамченка Королькової, яка пише йому пости в фейсбук, продовжує розвиватися, пищуть в групі Ізмаїл-онлайн

Раніше вона починала його пости язиком ворога "Уважаемые измаильчане!", втім після вторгнення рашистів перейшла на українську "Шановні ізмаільЧАНе!".

Але справа в тому в тому що в словниках російської та української мови мешканці Ізмаїла називаються відповідно "измаильцы" та "ізмаїльці".

А назву "измаиль-ЧАНе" з татарським суфіксом ЧАН придумали сепари в середині 1990-х, коли вони тут готувалися до проголошення сепаратистської "Бессарабской народной республики" (коли ви чуєте що хтось називає південь Одещини словом "Бесарабія", то це вони - сепари) і хотіли показати себе окремим народом.

Хоча від початку появи назви Ізмаїл в 19 столітті, і в радянський час, мешканіці Ізмаїла називалися "ізмаїльці".

Як доказ - ось вам скан газети "ПРИДУНАЙСКИЙ КРАЙ" за 4 березня 1911 року.

Втім піарниця Абрамченка - сепарка Королькова по-перше так ненавидить все українське, що аж кушать не може, по-друге не хоче дратувати сепарський електорат Абрамченка споконвічною українською назвою "ізмаїльці".
Тому вона татарську сепарську назву "измаил-ЧАНы" замінила на ідіотське "мешканці міста Ізмаїл".
Аби не "ізмаїльці"...

Сподіваюсь, здивованим внутрішньо переміщеним особам і гостям нашого міста стане зрозумілою природа сепарського ідіотизму в акаунті мера міста.
Вітаємо ізмаїльців з Днем міста!

19.09.2025

Першокурсники Ізмаїльського фахового коледжу ДУ ОМА склали присягу та були посвячені попами у курсанти


Сьогодні під парканом Мечеті відбулася урочиста подія – церемонія посвяти московськими попами в курсанти юнаків та дівчат першокурсників Дунайського фахового коледжу Національного університету «Одеська морська академія», пишуть в групі Ізмаїл-онлайн


Курсантам урочисто вручили залікові книжки, а вони, своєю чергою, підготували подарунки для попів, викладачів та батьків – морський танець та Дунайський вальс.


Закінчився захід маршуванням з прапорами Держави та закладу освіти


Чому в Ізмаїлі не було кам'яної фортеці і яке значення в його історії мала російсько-турецька війна 1806–1809 років


Через розвиток артилерії у XVIII столітті кам’яні фортеці вже втратили своє значення. Причина проста: якщо гармати встановити на високих стінах фортеці, то перед ними утворювалася так звана «мертва зона», де під час облоги атакуюча сторона почувалася відносно безпечно.

Щоб зробити артилерію ефективнішою, захисники міст споруджували редути (фр. redoute — «укриття, опорний пункт») — фортифікаційні укріплення замкненого типу, зазвичай земляні, з валом та ровом, призначені для самостійної оборони. Найчастіше редути мали форму чотирикутника (див. фото).

Важливо зазначити, що в "несуворівських" спогадах та мемуарах і навіть у піснях козаків, серед укріплень Ісмаїла/Матроски крім редутів згадуються палісади — це старовинна оборонна споруда у вигляді частоколу із товстих, загострених зверху колод. Як фортифікаційна споруда - у вигляді стіни з колод висотою декілька метрів, закопаних в землю і з'єднаних для міцності між собою горизонтальними брусами. Колоди часто встановлювалися на земляних валах біля ровів наповнених водою.

У російсько-турецькій війні 1806–1809 рр. переправа у Ісмаїла/Матроски знову стала одним із ключових стратегічних об'єктів. Після невдалого штурму Суворова, який допустив безліч втрат, і вдалого захоплення Ісмаїла запорізькими козаками 1790 року, через рік після його взяття, за Ясським договором Ісмаїл повернули туркам.

Земляні укріплення були посилені турками й перетворені на потужний оборонний вузол на Дунаї.

У 1807 році російські війська спробували захопити Ісмаїл/Матроску і переправу, але незабаром змушені були зняти облогу.

Окрім самої облоги, під час цієї кампанії були сутички та військові операції навколо Ізмаїла: турецькі гарнізони робили виходи, вилазки (sortie) спробуючи прорвати блокаду і прорізати підкріплення, а російські підрозділи здійснювали маневри, щоб блокувати й захоплювати позиції турків в околицях.

У 1809 році російські війська під командуванням генерал-лейтенанта Івана Засса розпочали нову облогу Ізмаїла. Переправу і містечко Ісмаїл захищали війська Османської імперії, але російські війська використали облогові батареї, редути й флотилію на Дунаї. Після тривалих обстрілів і поступового стискання блокади 23 вересня 1809 року Ізмаїл капітулював, що стало важливою перемогою Російської імперії на Дунаї.

На плані взяття Ізмаїла облоговими російськими імператорськими військами, є опис того, яким чином здійснено облогу на день підкорення Ізмаїла під керівництвом генерал-лейтенанта Засса. План складений в Ізмаїлі 23 вересня 1809 року і на ньому зазначені:

a. Загони, укріплені валом.
b. Редут, споруджений для розділення загонів генерал-майором Воїновим.
c. Російська флотилія.
d. Батарея, збудована 31 серпня.
e. Редут, збудований 4 вересня.
f. Батарея з казематами й траншеями, споруджена 10–11 вересня.
g. Батарея, збудована в ніч з 11 на 12 вересня.

Отже, земляний чотирикутний редут, залишки якого (на фото) деякі ізмаїльці видають за залишки кам'яної фортеці, скоріше за все був побудований турками в 1806–1809 роках для оборони міста та стратегічної переправи.

Безумовно, російсько-турецька війна 1806–1809 рр. має набагато більш важливе значення в історії Ізмаїла. Втім брехні Суворова та російської пропаганди щодо "героїчного взяття кам'яної фортеці Ісмаїл" (якої насправді не існувало) досі затьмарюють більш важливі події і битви початку XIX століття.

Читайте також: Ізмаїльська влада досі просуває брехливу російську версію взяття Ізмаїла в 1790 році

02.09.2025

Стела «ДІОРАМА Штурм фортеці Ізмаїл - відділ музею» наочно демонстує все неуцтво і глупство міської влади


Ця стела «ДІОРАМА Штурм фортеці Ізмаїл - відділ музею» наочно демонструє все неуцтво і глупство міської влади, за яку соромно перед приїжджими і переселенцями, пишуть в ФБ в групі Ізмаїл-онлайн.

Діорама «Штурм фортеці Ізмаїл» — відділ Комунального закладу Ізмаїльської міської ради «Ізмаїльський військово-історичний музейний комплекс». Так написано в Вікіпедії.

"Діорама "Штурм фортеці Ізмаїл" розташована на вулиці Фортецькій. Відвідати її можна з понеділка по суботу — з 9.00 до 17.00. Неділя — вихідний" - така інформація розміщена скрізь.
++++++

В Ізмаїлі кажуть:
"Біля Діорами", "Були в Діорамі", "У Діорамі знаходиться виставка, присвячена загиблим захисникам з Ізмаїлу".

На сайті міської ради діорама згадується один раз: "на нижній алеї вздовж узбережжя Дунаю неподалік від Діорами" (з великої букви!".

Але справа в тому, що діора́ма — це стрічкоподібна, зігнута півколом живописна картина з переднім наочним планом (споруди, реальні і бутафорські предмети). Діораму відносять до масового видовищного мистецтва, в якому ілюзія присутності глядача в природному просторі досягається синтезом художніх (гівна та палок) і технічних засобів (магнітофона).

Діорама - це лише картина, а не будівля, як думають в міській раді. Діорама не може бути "відділом музею"

Будівля називається "мечеть", а не "діорама." І ця будівля, до речі, є пам'ятником містобудування та архітектури XVI століття національного значення, який є одним із небагатьох взірців середньовічної мусульманської архітектури, збереженої на території України.

А пропагандистську картину — діораму-діарею намалювали москвичі в 1973 році до "дня побєди". Її треба викинути з мечеті і розмістити в Музеї російської брехні.

12.08.2025

Ізмаїльська влада досі просуває брехливу російську версію взяття Ізмаїла в 1790 році


Брехлива ізмаїльська влада досі просуває версію ніби "неприступну фортецю Ісмаїл блискавичним штурмом взяв Суворов". І на підкріплення цієї версії тримають Діарею (діараму) де намалбовані величезні кам'яні стіни і з гівна та палок зроблений 3D "пейзаж". І водять в Діарею дітей і поліцейських і дурять їм голови, - пишуть в пабліку Ізмаїл-онлайн.
 
Подивіться уважно на цю дивну діарею - там намальоване, що з боку Дунаю ніяких укріплень немає і українські казаки туди прибули на "чайках" (також намальовані) і крокують по берегу і Ісмаїлу-Матросці без перешкод, а гренадери в цей час навіщось лізуть по смішних драбинах на кам'яні стіни (яких не існувало), замість просто їх обійти. Насправді воно майже так і було: Ісмаїл-Матроску захопив десант українських козаків які висадалися на берег з "чайок" і подолали артилерійський редут та палісад (паліса́д — це старовинна оборонна споруда у вигляді частоколу із товстих, загострених зверху колод. На діареї їх видно у вигляді загострених палок).

Що робив в цей час Суворов - невідомо, тому московські баталісти намалювали ніби він штурмував неіснуючі кам'яні стіни. Цікаво що всіх українських козаків - від рядових десантників до командирів - Головнокомандувач Південної (Чорноморської) армії, які вели ці бойові дії, нагородив, а Суворова не нагородив, бо він зайшовши у взяте козаками місто вчинив там криваву різанину, мародерство і пожежі. Ще й зняв Суворова з фронту і відправив його на заслання в Фінляндію.

Чому в Ізмаїлі не святкують День українського козацтва

1 жовтня відзначається День українського козацтва  - пояснили в групі Ізмаїл-онлайн   Але сепарська ізмаїльська влада. не відзначає цей день...