Ледовая стихия на Дунае

Ледовая проводка

Старожилы Измаила помнят тяжёлую ледовую обстановку на Дунае в зиму 1984-1985 гг. 6 января. С появлением льда, все речные суда были заведены в затоны на зимовку, а морские – продолжали работать…

В феврале в Измаиле, Рени, Килии, Вилково и Усть-Дунайске столбик термометра показывал от 15 до 20 градусов мороза. На Верхнем и Среднем Дунае наблюдался ледоход, а на Нижнем – лёд стал. Находившиеся на рейде между 43 и 51 милями реки морские суда Советского Дунайского пароходства «Дмитрий Кантемир», «Кишинёв», «Козельск», «Юрий Крымов», «Вознесенск», «Гороховец», «Сергей Грицевец» и буксир «Верный» оказались в ледовом плену. Кроме упомянутых судов вмёрзли в лёд и другие суда под флагами разных стран. Всего в плену оказалось 30 судов.

Пароходство послало им на помощь работавший на Дунае черноморский буксир-спасатель «Посейдон». Он обкалывал лёд вокруг судов, но безрезультатно – быстро появлялся новый.

Замёрзли акватории портов Рени и Вилково. Морские суда СДП под загрузку и разгрузку стали направлять в черноморские порты, а на Дунае не прекращал работу Измаильский порт. Толщина льда на реке была всего 30 см, но течение и ветер образовывали торосы до 3-4 метров, которые перекрывали реку. В некоторых местах они, доходя до дна, преграждали путь воде. В Вилково и Рени уровень воды поднялся выше нормы, и часть улиц затопило.

По распоряжению Министерства морского флота СССР на Дунай были направлены азовский ледокол «Капитан Косолапов» и морские буксиры «Базальт» и «Могучий» из порта Южный. Чуть позже подошёл буксир Мингазпрома СССР «Нефтегаз-5» мощностью 7 тыс. лошадиных сил. В работу также включились и дунайские морские буксиры «Баян», «Тузла», «Плутон» и «Буялык». Для руководства работой по ликвидации аварийной обстановки на Дунае в Измаил прибыл начальник Главфлота ММФ СССР В. Збаращенко.

Трое суток ледокол «Капитан Косолапов» и все морские буксиры боролись со льдом сначала в Вилково, а затем в Рени. В результате уровень воды в портах упал, и угроза затопления была ликвидирована. Предстояло освободить зажатые льдами суда, а затем вывести их через Сулинский канал в море. Эту работу выполняли буксиры «Нефтегаз-5», «Базальт» и «Могучий». Они окалывали лёд и сформировали из судов караван.

Когда он был готов, первым двинулся в путь самый мощный буксир «Нефтегаз-5» (он пробивал дорогу во льду), за которым следовал другой буксир, затем – караван, а третий буксир был замыкающим (помогал застревающим судам). Во время движения каравана к советским судам пристраивались «иностранцы».

Наконец, все суда завели в безопасное место в Тулчинский рукав Дуная. «Нефтегаз-5» ушёл бить лёд в район Вилково, а буксиры «Базальт», «Могучий» и «Посейдон» помогали судам при движении по Сулинскому каналу.

20 февраля, в 16 часов 30 минут, операция по выводу судов из ледового плена была завершена.

Анатолий Каминский, измаильский краевед

Російський проєкт «Бессарабія»

Російський проєкт «Бессарабія» - має за мету дестабілізувати Буджак та підірвати територіальну цілісність України, розпалити національну ворожнечу, викреслити українську складову історії цього краю.

Російський гібридний проєкт «Бессарабія» (або так звана «Народна рада Бессарабії»), що активно просувався спецслужбами РФ у 2014–2015 роках, мав на меті дестабілізацію українського Буджака, підрив територіальної цілісності України та створення передумов для проголошення чергової маріонеткової «республіки».

Кремль досі намагається використати складний етнічний склад регіону, штучно розпалюючи міжнаціональну ворожнечу та поширюючи пропагандистські міфи для витіснення українського історичного контексту.

Ключові цілі та методи російського проєкту "Бессарабія"

Штучний сепаратизм: Головним завданням було створення ілюзії «національно-визвольного руху» серед численних етнічних громад регіону (болгар, гагаузів, молдован, росіян) та відокремлення південних районів Одеської області від України.

Маніпуляція історією: Російська пропаганда досі намагається повністю викреслити українську складову з минулого Буджака, представляючи регіон виключно як «ісконно руssкую» або суто автономну територію, що історично не пов'язана з Києвом.

Інформаційна війна та диверсії: Спроба заснування «Народної ради Бессарабії» у квітні 2015 року супроводжувалася потужними медіа-впливами, фінансуванням проросійських активістів і підготовкою силового сценарію (включаючи підриви мостів через Дністровський лиман та Дунай для ізоляції регіону).

Завдяки вчасним діям Служби безпеки України та патріотичних місцевих мешканців цей сепаратистський заколот було ліквідовано. Втім Кремль не припиняє спроб створити новий фронт на півдні Одещини, з метою дестабілізувати Буджак та підірвати територіальну цілісність України, розпалити національну ворожнечу, викреслити українську складову історії цього краю.

Імперська назва як інструмент маніпуляції

Важливо розуміти, що російський проєкт «Бессарабія» працював не лише з політикою, а й з історичною пам’яттю. Використання назви «Бессарабія» замість історичної назви Буджак дозволяло створювати в інформаційному просторі образ нібито окремого «історичного регіону» з власними політичними претензіями та правом на особливий статус.

Ця підміна понять має глибоке імперське коріння: Російська імперія почала офіційно використовувати назву «Бессарабська область» після захоплення у 1812 році частини земель Молдавського князівства, а вже згодом ця назва стала інструментом імперської картографії та історичної політики. Тому сьогодні важливо не дозволяти російській пропаганді перетворювати нав’язану імперією назву на аргумент для заперечення української історії Буджака.

Росія намагається захоплювати території не лише танками — вона спочатку намагається захопити їхню історію, назви та пам’ять. Саме тому боротьба за історичну правду про Буджак — це також боротьба за його українське майбутнє.

Читайте також: Звідки взялася назва «Бессарабія» і чому сепаратисти хочуть перейменувати її на «Басарабію»

Звідки взялася назва «Бессарабія» і чому сепаратисти хочуть перейменувати її на «Басарабію»

Недобитки “Бессарабської народної республіки” намагаються змінити колоніальну імперську назву «Бессарабія» на нібито “історичну” «Бассарабію»   

Назва Бессарабія вперше з'явилася у 1813 році в назві "Бессарабської області"

В Османській імперії та в Молдавському князівстві до 1812 року назви «Бессарабія» для цього краю не існувало.

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства — територію між Прутом, Дунаєм і Дністром. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру 1812 року, пише Поштівка.

Важливо: Бухарестський договір не передавав Росії жодної «Бессарабії» — цієї назви в тексті договору немає. Росії передавалася частина саме Молдавського князівства. У договорі чітко визначено: «река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй».

Тобто Російська імперія спочатку захопила молдавську територію, а вже після анексії поширила на неї нову назву. 
«Бессарабська область» уперше була офіційно закріплена російською владою у «Правилах тимчасового управління Бессарабською областю» 1813 року. 
Саме з цього часу назва «Бессарабія» починає офіційно застосовуватися Російською імперією до всієї анексованої території.

Ізмаїлка підкорює світ на престижному конкурсі краси

Уродженка міста Ізмаїл Анна Голубовська (дівоче прізвище — Платинова), стала представницею України на престижному конкурсі краси Miss World International, що проходить наприкінці серпня 2026 року у місті Маямі, США.

На конкурсі вона подолала всі етапи вимогливого відбору та здобула престижний титул Miss World America 2026 у своїй категорії.

Нині Анна проживає у США, де успішно розвиває власний фітнес-бренд Platinova Fit та активно мотивує жінок до самовдосконалення через соціальні мережі.

За словами дівчини, участь у міжнародному змаганні — це не лише боротьба за головний титул, а й важлива місія з популяризації свого українського коріння та доказ того, що цілеспрямованість відкриває шлях із невеликого міста на світовий рівень. 

Звідки взялася назва «Бессарабія»

У Російській імперії, як і в Османській імперії та Молдавському князівстві, до 1812 року назви «Бессарабія» для цього краю не існувало.

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства — територію між Прутом і Дністром. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру 1812 року.

Важливо: Бухарестський договір не передавав Росії жодної «Бессарабії» — цієї назви в тексті договору немає. Росії передавалася частина саме Молдавського князівства. У договорі чітко визначено: «река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй».

Тобто Російська імперія спочатку захопила молдавську територію, а вже після анексії поширила на неї нову назву. «Бессарабська область» уперше була офіційно закріплена російською владою у «Правилах тимчасового управління Бессарабською областю» 1813 року. Саме з цього часу назва «Бессарабія» починає офіційно застосовуватися Російською імперією до всієї анексованої території.

До 1812 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення цього краю. Термін був пізніше поширений російською імперською адміністрацією, армією, церквою та картографією.

Як виглядало і як називалося Українське Придунав'я на карті 1720 року

«Україна або козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії, зображена Йоганом-Баптистом Гоманном».

В лівому верхньому куті цієї мапи ми бачимо назву "UKRANIA Terra Cosaccorum"

В романських мовах (іспанській, португальській, каталонській...) Україна пишеться й читається як «Укранія» (Ucrania) — назва, що, за цією версією, походить від історичних етнонімів племен-автохтонів укрів (укране) з праукраїнської країни Славія, розташованої на півночі давньої Європи. Перші історичні писемні згадки в європейських анналах і хроніках датуються серединою VI століття після Христа.

Там де зараз південь Одещини і українське Придунав'я, ми бачимо назву «Budzacensis» — це латинізований географічний прикметник від назви історичного регіону Буджак. Tartaria Budzacensis (Буджацька Тартарія) — це історична латинська назва південноукраїнського степового регіону (Буджака), розташованого між гирлами річок Дністер і Дунай, яка використовувалася на європейських картах XVII–XVIII століть.

Джерело: Придунав'я-онлайн

Сепаратистський сайт сепаратиста Дубового вчергове пробив дно

Недобитки Бессарабської народної республіки з сайту «Бессарабія-INFORM» отримали від Дубового завдання будь де заміняти українську топониміку на російську імперську назву «Бессарабія», пише Ізмаїл-онлайн.

Ці бессарабські мастурбатори Ізмаїльський район називають «Бессарабія», Українське Придунав'я - у них «Бессарабія», Буджак - «Бессарабія», південь Одещини - «Бессарабія», громади Одещини - «Бессарабія»... Одещина «Бессарабія»... все скрізь - «Бессарабія»!!

Втім цього разу сепари перевершили самих себе - вони назвали «Бессарабією» державу Україна!

Ці недобитки БНР працюють чітко за принципом "Аби не українське".
Втім покарати цих бессарабських мастурбаторів дуже важко, адже цей їх сайт абсолютно лівий, не зареєстрований як медіа, не зазначено хто там власник і хто редактор. А спонсор цього лайна - сепаратист Дубовой втік за кордон і звідти дошкуляє Україні.

Втім найбільше дивує, що на шпальтах цього антиукраїнського лайна не гребують з'являтися представники влади тих районів, назву яких сепари поміняли на «Бессарабію»!

Читайте також: "Бесарабська народна республіка" почала війну проти України і відкрила фронт

Ізмаїлець постане перед судом за неодноразові крадіжки міді з підстанції ДТЕК

Ізмаїльський міськрайонний суд ухвалив рішення щодо ізмаїльця, визнавши його винним у низці крадіжок мідної обмотки з трансформатора, розташованого на території електропідстанції. Згідно з вироком суду, обвинуваченому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі.

Як встановив суд, чоловік упродовж грудня 2025 року-травня 2026 року неодноразово проникав на територію підстанції у місті Ізмаїл. Перестрибуючи через бетонну огорожу він демонтував і викрадав фрагменти мідної обмотки пошкодженого силового трансформатора, що належить АТ «ДТЕК Одеські електромережі»

За пів року чоловік здійснив вісім крадіжок. Ще одну спробу викрасти понад 31 кілограм міді він не довів до кінця, оскільки був затриманий працівниками поліції. Однак навіть після цього він не зупинився і знову двічі пробрався на територію підстанції та викрав мідну обмотку.

Суд визнав його винним у крадіжках, вчинених повторно в умовах воєнного стану, а також у закінченому замаху на такий злочин. За сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання склало 5 років і 1 місяць позбавлення волі.

Також суд постановив стягнути з обвинуваченого на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» 15 735,20 гривні матеріальної шкоди, а також майже 6,8 тисячі гривень витрат на проведення судових експертиз.

Ізмаїлка Ірина Апостолакій стала переможницею міжнародного турніру з шахів

У XIII-му літньому міжнародному турнірі з класичних шахів, який проходив з 27 липня по 2 серпня в іспанському місті Аліканте, взяли участь 64 учасники з восьми країн світу. Однією з переможниць змагань стала шахістка з Ізмаїла.

В Аліканте (Іспанія) з 27 липня по 2 серпня проходив XIII-й літній міжнародний турнір з класичних шахів, у якому взяли участь 64 учасники з 8 країн (Чехія, Нідерланди, Грузія, Монако, Бразилія, Норвегія, Україна та Іспанія).

Переможницею жіночого заліку у турнірі стала випускниця ізмаїльського клубу «Біла тура» Ірина Апостолакій. Ірина виграла 4,5 очка з 7 турів та змогла підвищити свій міжнародний рейтинг на 51 пункт, повідомили у Палаці дітей та юнацтва.

Вітаємо та бажаємо подальших перемог!

Бісорабка Королькова скасовує Південь Одещини, а також українську, молдовську/румунську, болгарську і гагаузьку кухні

Уzкая бісорабка Ірина Королькова скасовує Південь Одещини, а також українську, молдовську/румунську, болгарську, липованську і гагаузьку кухню.

Українофобка Королькова - це радниця Абрамченка: вона пише за нього пости в Фейсбук і керує в соцмережах численними ворогами українців - ізмаїл-чанами. Розпалює в соцмережах національну ненависть, просуває язик ворога і стимулює радянське совкодрочерство.

Схема на миллион: в Придунавье раскрыли работавшую годами схему вывоза мужчин за границу под видом моряков

Схема на миллион: в Придунавье раскрыли работавшую годами схему вывоза мужчин за границу под видом моряков

Действия происходили в Измаиле.

Итак, группа лиц организовала выезд мужчин за границу путем оформления поддельных документов моряков, фиктивных трудовых контрактов и использования влияния на должностных лиц. Одним из организаторов схемы является житель Измаила Олег Данилов, 1986 г.р.

По версии источников - с августа 2025 года он занимался оформлением документов, необходимых для выезда мужчин под видом членов экипажей судов. К этому был привлечен его отец — Юрий Данилов (1958 г.р.), директор крюинговой компании ЧП «ЮТА Измаил», через которую оформлялись документы, необходимые для трудоустройства моряков.Переправку осуществляли через частное предприятие «Галактика», основанное Кириллом Тимофеевым.

По данным источников, клиентов подыскивали сотрудник компании Виталий Бойчев и бывшая сотрудница Украинского Дунайского пароходства Наталья Летягина. Мужчин оформляли на судно "XENIA" мотористами и электриками, после чего они оставались в румынском Галаце. Как утверждается в материалах дела, стоимость незаконного выезда составляла от 6 до 7 тысяч долларов с человека.

Только за последние 2 года через эту схему за границу могли выехать около 160 человек.

По оценкам, организаторы схемы могли заработать более миллиона долларов. Также известно, что следствие проверяет сотрудничество ЧП «Галактика» с компанией Graincom Shipping, работающей на рынке перевалки зерновых грузов.

Олега Данилова задержали при получении очередной части оплаты в размере 6 тыс.баксов. Ему объявили подозрение по статьям о незаконной переправке лиц через государственную границу и злоупотреблении влиянием. Суд избрал ему меру пресечения в виде содержания под стражей с возможностью внесения залога в размере 2,6 млн гривен.

Сепарська влада Ізмаїла змінила написи на бронекатері радянських окупантів - брехню язиком ворога замінила на брехню українською

Радянський бронекатер треба демонтувати як імперську мітку - пишуть в групі Ізмаїл-онлайн 

На кам'яній підставці під бронекатером з’явилися написи українською мовою, ніби від того він перестав бути окупантським.

Під час реконструкції демонтували радянський текстовий блок написаний язиком ворога, у якому згадувалися радянська армія та військово-морський флот. На його місці встановили нову сіру панель, оформлену українським орнаментом.

Великий напис «Август 1944» прибрали. Його замінили червоним маком із датами «1939–1945» та гаслом «Ніколи знову». Яким боком 1939 рік до Ізмаїла - незрозуміло. Вперше Червона Армія окупувала його в 1940 році.

Змінився і центральний напис на підставці під бронекатером. Тепер він українською мовою повідомляє: «26 серпня 1944 року. Звільнення міста Ізмаїл від нацистських окупантів. Друга світова війна». Отже, нічого не зрозуміло для чого тут стоїть бронекатер, звідки він взявся і для чого його поставили на постамент.

Окрім цього табличку з надписом “Морякам кразнознаменной орденов Нахимова и Кутузова флотилии” замінили на табличку «Пам’ятати заради майбутнього». Так, ми маємо пам'ятати про злочини радянської влади, але не треба при цьому брехати і називати окупантів і поневолювачів "визволителями".

До того ж на радянському бронекатері встановили український державний прапор - що інакше ніж ідіотизмом не назвеш!

Називати легітимну румунську владу "нацистськими окупантами" - це вже занадто

Насправді окупантська Червона армія в 1944 році окупувала румунське місто Ізмаїл, а не звільнила його "від нацистських окупантів". Це брехня міської влади. Одразу після окупації в місті почалися репресії і геноцид румунів, була розстріляна або вислана в Сибір вся міська румунська еліта - чиновники, лікарі, директори шкіл, вчителі, підприємці тощо. Окупанти одразу присвоїли собі всю власність румунів.

Далі окупанти зробили те що завжди робили на всіх окупованих територіях: примусово мобілізували жителів Ізмаїла громадян Румунії - всіх чоловіків від 17 років, які могли тримати зброю - і кинули їх на вірну смерть в штурма на німецькі кулемети. Майже всі вони загинули. Поруч з пам'ятником радянському окупанту в центрі міста встановлена стела з іменами 583 фактично вбитих Червоною армією ізмаїльців. Стела не пояснює хто це і де вони загинули, втім там встановлене зображення ордена Пабеды і незрозумілий напис язиком ворога "Вечная память павшим 1941-1945".

Бронекатер треба демонтувати як імперську мітку

Варто нагадати, що цей розвернутий в бік Румунії бронекатер не має жодної історичної чи художньої цінності ф не є "пам'ятником" - це просто встановлений на підставці бронекатер виготовлений в Астрахані в 1943 році на заводі «10 років Жовтня». Він був відкритий 30 липня 1967. Всі інші бронекатери окупантської Дунайської флотилії порізали на метал в 1960-х роках.

Також заради майбутнього нам потрібно пам’ятати, що сепарська влада Ізмаїла нещадно перебріхує історію міста - і ця брехня спрямована на просування того що росіяни - це в усі часи "визволителі", а не окупанти.

Сепарська влада Ізмаїла оцифровує свої і російські історичні брехні

Сепари радіють: Абрамченко вбухав купу бабла в сепарський проєкт «Ізмаїл. Цифрова пам’ять». Основна концепція проєкту - поєднати реальні локації Ізмаїла з брехливим історичним цифровим контентом.

Спочатку встановлять 7 мармурових табличок із QR-кодами на місцях культових споруд, які свого часу були безжально знищені окупаційною радянською владою. Тільки про те що радянська влада була тут окупантом і свідомо знищувала храми - не напишуть.

Також вони планують мармурові таблички з QR-кодами "у місцях історичного проживання численних національних громад Ізмаїла".
Які ще "численні національні громади Ізмаїла"?? Маячня, набір слів. Може, нечисленних національних меншин? Аби не українці!

Примітно, що суперечливі тексти, які там будуть написані, не будуть завчасно обговорювати з ізмаїльцями.

І ось вішенка на торті брехні - "Окремий великий розділ буде присвячений легендарній Ізмаїльській фортеці"!
Легендарній??
Ні - міфічній!

"Завдяки проєкту користувачі зможуть вивчати на екранах телефонів рідкісні карти XVIII століття, старі схеми штурмів, знаходити точні координати колишніх бастіонів, оборонних валів та історичних брам — Броської та Хотинської. Головна інновація цього етапу — розробка повноцінних тривимірних (3D) моделей фортифікаційних споруд."

Скільки вже можна повторювати брехунам - не було в Ізмаїлі ніякої кам'яної фортеці, не було "героїчного штурму Суворова", не було "славы русского оружия" в 1790 році!

Була ганьба Суворова, який порушив наказ Потьомкина і допустив величезні втрати, і була героїчна перемога українських козаків під керівництвом Антона Головатого!

Не було кам'яної фортеці, а був дерев'яний палісад, земляні вали, редути та бастіон! А на діареї-діарамі намальована повна маячня радянських пропагандистів! І той макет "фортеці" що ізмаїльські фальсифікатори зліпили з гівна та палок і помістили в антиукраїнський музей Придунав'я - це вже маячня сучасна за мотивами російської брехні!

Вкажіть на своїх QR-кодах, що через рік після того як українські козаки захопили Ізмаїл в 1790, його повернули Османській імперії! А потім, під час російсько-турецької війни 1806—1812 років, 14 вересня 1809 року Ізмаїл капітулював після тривалої облоги Буджацьким козацьким військом!
А між 1791 і 1809 роками за 18 років Османська імперія повністю перебудувала всі земляні укріплення - і саме їх залишки можна побачити і зараз!
Брехуни, чому ви ніколи не згадуєте про російсько-турецьку війну 1806-1812 років і осаду Ізмаїла?
Чи не тому що там воювало Буджацьке козацьке військо?

Одна з причин цієї брехні - сепарська влада створює "привабливу локацію" у володіннях сім'ї Фролової-Абрамченка - у "фортеці", і сподівається на потік туристів яким будуть впарювати брехні про "славу русского оружия" и "героический штурм Суворовым каменной крепости" - і як доказ показувати лохам Діарею та свій смішний макет фортеці, який не має нічого спільного з реальністю.

Найголовніше, щоби в ресторанах Берег та ФетКет завжди був потік відвідувачів. Для цього туди прокладають "сучасний пішохідний екскурсійний маршрут" і встановлюватимуть QR-коди.

Мешканці та уродженці міста Ізмаїл називаються: він - ізмаїлець, вона - ізмаїлка, вони - ізмаїльці

Як називаються мешканці та уродженці міста Ізмаїл?

Він - ізмаїлець.
Вона - ізмаїлка.
Вони - ізмаїльці.

Звідки взялася назва "Бессарабія"

Тепер почитайте канонічне роз'яснення як нас дурять болгарські бісораби - і як вони допомагають росії вести проти нас гібридну війну.

1. Звідки взялася назва "Бессарабія"

Під час російсько-турецької війни 1806–12 років Російська імперія захопила частину Молдовського князівства між річками Прут і Дністер. І ці окуповані молдавські землі вона назвала штучною імперською назвою "Бессарабська область".

До 1812 року місцеве населення не використовувало назву «Бессарабія» для означення цього краю.

Назва «Бессарабия» була вигадана і нав’язана Росією через імперську окупаційну адміністрацію, армію, церкву та картографію.

Використання назви «Молдавія»  в назві області прямо вказувало б на факт окупації території Молдавського князівства. Натомість назва «Бессарабия» звучала нібито «історично», але при цьому не мала чинного носія, правопопередника чи юридичного наповнення.

2. Звідки в Придунав'ї взялися болгари

Рятуючись від російських військ під час війни 1806-1812 років, понад 15 тисяч чоловіків з Придунав'я втекли до Порти й перегнали туди 100 тисяч голів худоби.

Одразу після окупації молдовської території, Російська імперія за традицією здійснила етнічну чистку. Придунав'я зачистили від молдован і повністю від "басурман" - турків і ногайців. Понад 6 тисяч чоловіків з родинами у 1807 році росіяни переселили до Таврії, а їх селища зруйнували. Більше 21 тисячі татарських чоловіків знищили.

Натомість на їх місце пізніше привезли московитів, болгар, німців які не знали місцевої історії і сприймали назву "Бессарабія" як автохонну.

Після Бухарестської угоди (1812 р.) та Адріанопольської угоди (1829 р.) сотні тисяч болгар та гагаузів залишили свої домівки в балканських областях і переселилися звідти за Дунай в Придунав'я.

3. Зникнення "Бессарабії" назавжди.

З розвалом Російської Імперії в 1918 році імперська «Бессарабия» перестала існувати як політичний і адміністративний суб’єкт, а штучно розділений росією молдавський народ демократичним шляхом возз'єдналася з матір'ю-батьківщиною Румунією.

4. Радянське успадкування імперського міфу

В складі Румунії вже не існувало адміністративної одиниці з такою назвою. Втім російський термін «Бессарабия», запроваджений у 1812 році, був свідомо збережений і відтворений СРСР. Його використовували для створення ілюзії «незавершеного територіального питання», подання 1918 року як нібито «захоплення Бессарабии Румунією» та легітимації ультиматуму і окупації частину Румунії 1940 року.

Після 1944 року ці окуповані землі Румунії назвали Молдавською СРСР, а Буджак увійшов до складу України де був названий "Ізмаїльською областю".

5. Ключові фальсифікації циганських і болгарських бісорабів і чому вони працюють в інтересах фашистської росії

Сепаратисти романтизують імперську "Бессарабію", спотворюють історію, щоби представити Росію не як окупанта частини Молдовського князівства і потім Румунії, а "визволителем ісконно руssкой Бессарабії". Цим займається зокрема бісорабка Станєва.

Твердження болгарських бісорабів ніби вони є «корінним населенням Придунав'я», суперечить документованій демографічній історії регіону. Болгарське населення Придунав'я — це результат масового переселення XIX століття, яке стало наслідком російсько-турецьких війн і імперської політики Росії.

Ключовою брехнею болгарських сепаратистів є твердження «Бессарабію захопили румуни в 1918».

Також болгарські сепаратисти створюють міф про «окрему Бессарабію»: намагаються протиставити південь Одещини решті України, створюючи штучний образ «Бессарабії» як окремого історичного та культурного простору, який нібито історично тяжіє до Росії, а не до Києва.

Сепаратистські сайти бісорабів активно фальсифікують історію «басарабського» краю, щоби створити інформаційну базу для російської агресії, дестабілізувати регіон та підірвати територіальну цілісність України, розпалити національну ворожнечу, викреслити українську складову історії нашого краю.

Болгарські сепаратисти переписують історію так, щоб окупація росіянами території Молдовського князівства і Румунії подавалася як «звільнення» або «цивілізаційний вибір», що автоматично робить сучасні спроби РФ захопити ці українські землі «поверненням свого».

Болгари завжди називають солдатів РКЧА не окупантами, а “визволителями”, і не кажуть що для нашого краю 1940 рік означав ультиматум, окупацію, депортації, розстріли та ліквідацію румунських еліт.

"Бесарабська народна республіка" почала війну проти України і відкрила фронт

Ситуація з "Бесарабською народною республікою" (БНР) в Україні накаляється - БНР відкрила фронт. "Бесарабски Фронт. Хроники за войната в Украйна" - так називається сайт і паблік в Фейсбук які ведуть войната в Украйна. Причому паблік в фейсбук "Бесарабски Фронт 2.0" має більше 30 тисяч підписників.

Давно відомо що російський проєкт «Бессарабия» є складовою гібридної війни фашистської росії проти України. Його реалізують за схемою ДНР - спочатку створюють сепаратистську "Бесарабську народну республіку" (БНР), потім проводять референдум за приєднання до росії. Головна мета - розірвати Україну.

Як ви думаєте, чому стільки воплів навколо «Бессарабии» останнім часом і чому так активно просувають цей сепаратистський проєкт?
Відповідь проста - тому що його добряче фінансують.

Ось цей сайт і фейсбук-паблік "Бесарабски Фронт" фінансують за гранти, які надходять з Болгарії. І ці кошти мають російське походження - через Болгарію вони йдуть транзитом від російських мільярдерів через якійсь місцевий фонд (болгари ніколи не давали власні кошти на такі проросійські проєкти).

Болгарія починає експлуатувати питання так званої "Південної Бессарабії". Прикриваючись «дерусифікацією» болгарської меншини, вони готують ґрунт для освітніх ультиматумів. А їхні радикали вже відкрито креслять карти, де Буджак стає «болгарською землею», кричать про права болгарської меншини (болгарських бісорабів) на навчання рідною мовою, волаючи про «примусову асиміляцію».

Але чому вони відкрили фронт і напали саме зараз?

Недобитки "Бессарабської народної республіки" знову піднімають голови

Деякі сайти Придунав'я стали майданчиком для поширення сепаратистських ідей та історичних фальсифікацій, що грає на руку нашому ворогу - фашистській росії

Недобитим сепарам-бісорабам Дубового немає спокою

Недобитки "Бісорабської народної республіки" (яку СБУ не до кінця розігнала в 2015) вперто продовжують називати південь Одещини "Бісорабією". 

 

Невідомо, чи вони вважають що наш регіон це "Бісорабська народна республіка", чи намагаються переконати що російсько-імперська "Бісорабська губернія" досі існує.

Втім відомо що цей сепарський сайт фінансує баптист-сепаратист Дубовой.

 

Варто нагадати, що в Російській імперії, як і в Османській, як і в Модавському князівстві НАЗВИ БЕССАРАБІЯ НЕ ІСНУВАЛО.

 

Під час російсько-турецької війни 1806–1812 років Російська імперія захопила частину Молдавського князівства. Війна завершилася підписанням Бухарестського миру.

 

Читайте також: У Буджаку з'явилася нова общность - "бессарабсько-болгарський народ"

Бухарестський договір 1812 року не передавав Росії ніякої «Бісорабії» (її немає в тексті) - він передавав частину Молдавського князівства. В договорі чітко написано: "река Прут со входа ее в Молдавию до соединения ее с Дунаем и левый берег Дуная с сего соединения до устья Килийского и до моря, будут составлять границу обеих империй".

В передачі міськрадою Ізмаїла землі в оренду ТОВ "ФОРТЕЦЯ ПЛЮС", власницею і директором якого є мати сина мера Ізмаїла, присутній конфлікт інтересів, тобто корупція

Ізмаїльці продовжують обговорювати рішення сесії Ізмаїльської міської ради, яким в оренду на 49 років передана земельна ділянка ТОВ "ФОРТЕЦЯ ПЛЮС", директором і власником якого є депутат міської ради Фролова Ольга Юріївна - мати дитини міського голови - Андрія Абрамченка, пишуть в групі "Ізмаїл-онлайн".

Під час ухвалення цього рішення на засіданні міської ради головуючим був секретар міськради Сергій Чмига. Абрамченка в залі не було, за це рішення він не голосував і його не підписував. Таким чином він намагався уникнути звинувачень в корупції, у вигляді конфлікту інтересів: "ні про що не знаю, ні про що не чув і не бачив".

Втім від обов'язків міського голови його ніхто не звільняв. І саме його підлеглі забезпечили просто нереальний термін підготовки цього рішення до засідання депутатів: 14 травня мати дитини Абрамченка - Фролова написала заяву в міськраду на отримання ділянки в оренду, а через 21 один день - 5 червня всі необхідні документи були виготовлені, пройшли всі погодження і були проголосовані на сесії! (наприклад встигли провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки і визначити орендну плату на її підставі. А ще потрібно було подати документи на МАФ що на тій ділянці встановлений, але їх точно не було!).

Ізмаїльця звинувачують у роботі на російські спецслужби

«Зливав» дані про Сили оборони: ізмаїлець відповідатиме у суді за державну зраду

Одеська обласна прокуратура скерувала до суду справу про державну зраду щодо 41-річного ізмаїльця. Про це повідомили у прокуратурі.

У вересні минулого року чоловік сам знайшов представників спецслужб рф у Telegram. За гроші він передавав координати підрозділів ЗСУ та Нацгвардії в Одеській області.

Для уточнення локацій ізмаїлкць надсилав скріншоти Google Maps із позначенням військових об’єктів і техніки. Також намагався залучити до співпраці з ворогом інших людей.

За вчинене в умовах воєнного стану йому загрожує до 15 років за гратами або довічне ув’язнення.

Загалом у 2026 році на Одещині підозру в держзраді вже отримали 17 людей — 12 чоловіків та 5 жінок. Усі ці справи прокурори готують до розгляду в суді.

Творець «Енеїди» та Ізмаїл

Іван Котляревський – видатний український письменник та драматург, був одним із ідеологів освіти в Україні. Завдяки цій людині зародилася сучасна літературна українська мова. Але що його пов'язувало з Ізмаїлом?

Іван Петрович Котляревський (1769-1838) народився 29 серпня 1769 р. у Полтаві у сім'ї дрібного чиновника. У 1780-1789 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. Вже в юності захоплювався віршуванням. Вчаючи дітей в будинках поміщиків, знайомився з народним побутом, традиціями та обрядами. Згодом ці спостереження допомогли йому у літературній творчості.

Протягом 1796-1808 рр. Котляревський служив у російській армії. Цей період його життя пов'язаний із нашим краєм. У 1806 р. почалася чергова російсько-турецька війна. Незабаром Котляревського призначають ад'ютантом командувача другого корпусу генерала від кавалерії барона Майєндорфа. Разом із генералом Котляревський прибув до Дубоссарів. На той час російські війська зайняли турецьку фортецю Бендери, а потім – фортецю Аккерман.

Наступною була розташована в дельті Дунаю Ізмаїльська фортеця. Тут Котляревський виявив себе як дипломат у переговорах із буджацькими татарами. Взяття Бендер спонукало командування російських військ відправити на переговори делегацію у складі бригадира Катаржі та ад'ютанта Котляревського. З щоденника останнього випливає, що Іван Петрович добровільно зголосився в цю ризиковану для життя подорож селами татар. Можливо, він був щиро переконаний, що умовивши місцевих жителів не чинити опір, він допоможе встановленню миру та спокою у Буджаку. Результатом місії стала безумовна капітуляція військ Буджацької Орди, які сподівалися зберегти своє життя, майно та землю.

Це була небезпечна дипломатична місія, але ад'ютант Котляревський блискуче впорався з нею. За це його нагородили орденом Святої Анни четвертого ступеня.

Але відмова від опору загарбникам ще ніколи не давала позитивного результату. Через кілька місяців після капітуляції десятки тисяч татар та турків були фактично депортовані до Добруджи та Анатолії, а всі мечеті в Буджаку були або зруйновані, або перетворені на православні храми.

За участь у кампанії з облоги Ізмаїла Котляревський отримав дві подяки. Під час переправи в човні через Дунай козаки впізнали автора «Енеїди» та кричали йому: «То це ти, батьку наш. Іди, батьку, до нас, ми тобі зробимо старшим».

10 січня 1807 р. Котляревський залишив наше місто і поїхав до Полтави. Вийшовши з військової служби, він зайнявся вихованням дітей бідних дворян, виявивши себе талановитим педагогом. У Полтаві Котляревський брав участь у постановці п'єс, сам виконав низку комічних ролей. Майже десять років очолював місцевий театр. 1819 р. написав для театру п'єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які мали велике новаторське, мистецьке та суспільне значення.

Помер І. ​​П. Котляревський 29 жовтня 1838 р. Його поховали на полтавському цвинтарі біля дороги на Кобеляки.

На згадку про великого українця, який зробив внесок у визволення Ізмаїла, одна з вулиць міста названа його ім'ям. Ім'я класика української літератури носить центральна бібліотека для дорослих.

Ігор ОГНЄВ.