На площі Перемоги ми маємо вшановувати загиблих "трофейних солдатів" Ізмаїла, а не чужаків - червоноармійців-окупантів, які їх послали на смерть.
583 ізмаїльці, імена яких викарбувані на меморіальній стелі, були так званими «одноразовими солдатами» — піхотою Червоної армії, сформованою з цивільного населення окупованих територій після їх повторного захоплення совєтами. Більшість цих ізмаїльців були підданими Румунії.
 |
| Стела з іменами 583 ізмаїльців і написом "ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ПАВШИМ 1941-1945" |
Комуністичний сталінський режим вважав людей, які пережили німецьку окупацію, «зрадниками», змушуючи їх «змивати провину кров’ю». Чоловіків від 17 років масово мобілізували без підготовки, часто без зброї й навіть без військової форми — у звичайному цивільному одязі, через що їх і називали «чорною піхотою», а також чорнопіджачники, чорносвитники, піджачники.
Радянське командування ставилося до них як до «винних» і фактично прирікало на смерть. Їх кидали в м'ясні штурми як витратний матеріал — щоб виснажити противника й дати шанс регулярним частинам. Німці називали таких бійців «Beutesoldaten» — «трофейні солдати». (подробиці в першому коментарі)
Майже всі вони загинули. Їх ховали в безіменних братських могилах, часто навіть без обліку. Нащадки й досі не знають, де саме лежать їхні діди.
Правда в тому, що цих 583 ізмаїльців убила не лише війна, а й сам радянський режим, який кинув їх — без військової підготовки і часто без зброї — на вірну смерть. Це була свідома, жорстока практика знищення захоплених людей, до того ж громадян іншої країни.
Сепарська влада Ізмаїла ніколи про них не згадує і не каже за яких обставин ці ізмаїльці були вбиті. Втім вона завжди пафосно шанує окупантів, які послали їх на вірну смерть - типового невідомого червоноармійця і кілька десятків невідомих людей які незаконно поховані поруч - і вже багато років всі топчуться на їх кістках і їздять на самокатах та дошках.
Радянський режим здійснив тут геноцид румун, натомість понавіз сюди окупантів і поселив їх в ще теплі румунські будинки та приніс на наші землі репресії, поневолення, злидні, голод, депортації, пограбування.
А цей типовий пам'ятник "невідомому солдату" є пам'ятником не "визволителю", а окупанту.
Щоби краще зрозуміти образ цього окупанта зразка 1944 року - візьміть за взірець російських окупантів які зараз вбивають українців, знищують наші міста, обстрілюють Ізмаїл баражуючими боєприпасами, вбивали в Бучі. Вони однакові.
До речі, в Ізмаїлі на вулиці Станційне Селище є непримітний пам'ятний знак, встановлений на магістральному колекторі, де тече, вибачте, гівно ізмаїльців. Він присвячений пам'яті мирних жителів міста, які загинули під час Другої світової війни у період 1939-1945 років. Чиїми жертвами вони стали? Звісно сталінського режиму, окупантів, адже Румунія ніколи не знищувала власних громадян, а захищала їх від російських окупантів.
Пом'яніть їх 8 травня також.
* * *
Цю окупантську зірку смерті з меморіальної стели з іменами 583 ізмаїльців, потрібно прибрати.
Також прибрати байдужий напис язиком ворога "ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ПАВШИМ 1941-1945" (яким павшим? де павшим?) і написати зрозуміло чиї імена викарбувані на цій стелі.
І риторичне питання - навіщо перед пам'ятником окупанту спалюють недешевий газ? Кому і для чого потрібна ця розвага?
Радянське командування ставилося до них як до «винних» і фактично прирікало на смерть. Їх кидали в м'ясні штурми як витратний матеріал — щоб виснажити противника й дати шанс регулярним частинам. Німці називали таких бійців «Beutesoldaten» — «трофейні солдати». (подробиці в першому коментарі)
Майже всі вони загинули. Їх ховали в безіменних братських могилах, часто навіть без обліку. Нащадки й досі не знають, де саме лежать їхні діди.
Правда в тому, що цих 583 ізмаїльців убила не лише війна, а й сам радянський режим, який кинув їх — без військової підготовки і часто без зброї — на вірну смерть. Це була свідома, жорстока практика знищення захоплених людей, до того ж громадян іншої країни.
Сепарська влада Ізмаїла ніколи про них не згадує і не каже за яких обставин ці ізмаїльці були вбиті. Втім вона завжди пафосно шанує окупантів, які послали їх на вірну смерть - типового невідомого червоноармійця і кілька десятків невідомих людей які незаконно поховані поруч - і вже багато років всі топчуться на їх кістках і їздять на самокатах та дошках.
Радянський режим здійснив тут геноцид румун, натомість понавіз сюди окупантів і поселив їх в ще теплі румунські будинки та приніс на наші землі репресії, поневолення, злидні, голод, депортації, пограбування.
А цей типовий пам'ятник "невідомому солдату" є пам'ятником не "визволителю", а окупанту.
Щоби краще зрозуміти образ цього окупанта зразка 1944 року - візьміть за взірець російських окупантів які зараз вбивають українців, знищують наші міста, обстрілюють Ізмаїл баражуючими боєприпасами, вбивали в Бучі. Вони однакові.
 |
| Пам'ятний знак присвячений пам'яті мирних жителів Ізмаїла, які загинули під час Другої світової війни у період 1939-1945 років. |
До речі, в Ізмаїлі на вулиці Станційне Селище є непримітний пам'ятний знак, встановлений на магістральному колекторі, де тече, вибачте, гівно ізмаїльців. Він присвячений пам'яті мирних жителів міста, які загинули під час Другої світової війни у період 1939-1945 років. Чиїми жертвами вони стали? Звісно сталінського режиму, окупантів, адже Румунія ніколи не знищувала власних громадян, а захищала їх від російських окупантів.
Пом'яніть їх 8 травня також.
* * *
Цю окупантську зірку смерті з меморіальної стели з іменами 583 ізмаїльців, потрібно прибрати.
Також прибрати байдужий напис язиком ворога "ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ПАВШИМ 1941-1945" (яким павшим? де павшим?) і написати зрозуміло чиї імена викарбувані на цій стелі.
І риторичне питання - навіщо перед пам'ятником окупанту спалюють недешевий газ? Кому і для чого потрібна ця розвага?
