Текст
українською і молдавською мовами, а також російським язиком є типовою
пропагандистською агіткою радянських часів з високопарними
висловлюваннми на кшталт "Над
Дунаєм зійшло яскраве сонце Свободи. Промінь знамен і блакить весняної
дунайської хвилі символ нового, щасливого життя сьогоденного Ізмаїла.
Крокуючи по шляху комуністичного будівництва, місто впевнено дивиться в
прийдешнє."
Сепарів в цьому альбомі чекає декілька сюрпризів, адже там зустрічаються цікаві поняття (підкреслені червоним).
Зокрема - "стародавні слов'янські придунайські землі". Які до того ж були "воз'єднані" в результаті російсько-турецьких воєн 1806-12 і 1877-70 років.
Чомусь
ізмаїльська сепарська влада і її придворні сепарські
історіки-фальсифікатори згадують лише російсько-турецьку війну 1787-92,
точніше події 1790 року пов'язані із захопленням переправи
Ісмаїл-Гечіді.
Причому ті події сепарня повністю перебрехала і не згадує що перемогу там здобули українські козаки, а Суворов там заганьбився, через що Потьомкін вигнав його з армії.

Як пісня звучить фраза "трудящиеся придунайських украинских земель".
І чутно в цій пісні плювок в обличчя нинішнім сепарам-бісоарабам від дідів-комуністів.
До речі, назва "Бессарабия" в СРСР була заборонена і після окупації частини Румунії в 1940 не вживалась через те що 1) це була царсько-імперська назва, 2) вона згадувалась в пакті Молотова-Ріббентропа, 3) у зв'язку з утворенням Молдавської РСР.
Ну і вишенькою на придунайському торті є назва "ізмаїльці".
Нагадаю, це 1979 рік. Понаєхам-ЧАНам буде дуже неприємно зустріти в
1979 році ізмаїльців, адже це слово свідчить що
ЧАНи-сепари-понаєхи-бісоараби не знають історію нашого придунайського
краю і не виконують завітів дідів!




