Практика використовувати певні політичні сили для поширення сепаратистських закликів виникла не сьогодні, і не вчора. Деякі румунські ультраправі сили, такі як Альянс за союз румун на чолі з Клаудію Тарзіу та партія "SOS" Діани Шошоаке, у січні 2024 року відкрито висунули територіальні претензії, вимагаючи повернення Румунії Буковини та Буджака. Звісно, подібні вимоги довгі роки підігрівалися ультраправими силами з сучасної країни-агресора. Так само використання румунського досвіду тих років втілюється в сучасній Україні та її окремих регіонах. Це так звана спорідненість мови, віри, братня дружба тощо. У зв’язку з чим висвітлення реального існування та поширення прорумунських настроїв у Бессарабії кінця ХІХ – початку XX століття та причин румунського сепаратизму було б нагальним.
 |
| "Basarabia" газета румунською мовою. |
Поразка російської імперії у Кримській (Східній) війні призвела до передачі у 1856 році частини Бессарабської області Молдавському князівству та Османській імперії. До "Молдавської ділянки" або "Молдавської Бессарабії" увійшли території Ізмаїльського градоначальства та Кагульського повіту області. За адміністративною реформою Королівства Румунії, яке утворено у 1861 році внаслідок об’єднання Молдавії та Валахії, протягом 1864-1874 років ці землі поділили на Ізмаїльський, Болградський та Кагульський повіти. Повіти своєю чергою поділялися на громади (комуни). Комунам було надане право місцевого самоврядування, а також поставлено в обов’язок піклуватися про народну освіту, охорону здоров’я, стан церков тощо. Румунський уряд проголошував фактичне "возз’єднання корінних румунських земель", мотивуючи тим, що певну кількість населення становили молдавани. Ставка робилася на румунську мову та збереження більш ліберальних форм румунського місцевого управління.
Після повернення придунайських земель до росії у 1878 році, царський уряд утворив з трьох румунських повітів один – Ізмаїльський, однак зберіг комунальні управи, встановлені румунською владою. Там продовжували обирати комунальну раду, примара (рум. primar — мер міста в Румунії та Молдові), збирача податків. Реорганізація румунського самоврядування, проведена російським урядом, мала незакінчений характер, багато елементів від попередньої системи були збережені. У 1896 році бессарабський губернатор генерал-майор Олександр Константинович відзначав: "У возз’єднаній за Берлінським трактатом Бессарабії були тимчасово залишені румунські закони, які продовжують діяти й зараз. Існування в межах однієї губернії упродовж тривалого часу румунських органів місцевого самоврядування викликає багато незручностей…".
