Про це стало відомо з рішення виконкому №251 від 20 березня поточного року.
Земля з 2020 року перебуває в оренді строком на 49 років у вищезазначеної фірми. Цільове призначення ділянки – для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
Директорку «Ізмаїлтрансбуд» Інну Григор'єву попередили про необхідність оформлення дозвільних документів про початок будівельних робіт і про готовність об'єкта до експлуатації в уповноваженому органі ДІАМ України в Одеській області. А також про необхідність укладання договору благоустрою прилеглої до об'єкту території загального користування по вул. Білгород-Дністровська, вул. Княгині Ольги та вул. Шевченка з УЖКГ. Зокрема, серед обов'язків забудовника - висадження дерев, облаштування тротуарів та автобусної зупинки по вулиці Шевченка, встановлення дитячого майданчику.
Нагадаємо, що про плани звести на ділянці-трикутнику на площі Миру багатоповерхівку було відомо ще з квітня 2020 року. Тоді, зокрема 23 квітня, на порядок денний сесії Ізмаїльської міськради, яка вже тоді через карантин проходила у віддаленому режимі, виносили питання передачі в довгострокову оренду землі фірмі-забудовнику.
Проте з того часу ніяких активних дій на ділянці не відбувалося аж до кінця лютого 2024 року, коли водонапірну вежу почали розбирати, а ділянку – обносити парканом з профнастилу.
Житловий комплекс під назвою «Вежа» буде дев'ятиповерховим та стане черговим проєктом від Assol Group. Компанією-забудовником виступить «Ізмаїлтрансбуд».
Проте з того часу ніяких активних дій на ділянці не відбувалося аж до кінця лютого 2024 року, коли водонапірну вежу почали розбирати, а ділянку – обносити парканом з профнастилу.
Житловий комплекс під назвою «Вежа» буде дев'ятиповерховим та стане черговим проєктом від Assol Group. Компанією-забудовником виступить «Ізмаїлтрансбуд».
Історичний екскурс. Ізмаїльська водонапірна вежа була збудована наприкінці 50-х років минулого століття одночасно із зведенням багатоповерхівок по проспекту Леніна (зараз пр. Миру) - від проспекту Суворова (нині Незалежності) до вул. Кишинівська. За задумом міської влади, вежа мала ліквідувати дефіцит води та стати її накопичувачем. Проте втілений проєкт виявився нежиттєздатним. При проєктуванні та будівництві об'єкту фахівці не врахували особливостей тутешніх ґрунтів. Тому при першому ж наповненні металевого баку водою конструкція вежі нахилилася і завмерла.
У народі її прозвали Пізанською вежею по аналогії зі знаменитою італійською архітектурною композицією-сестрою по нещастю, що нахилилася та виглядає так, ніби падає.
Влада Ізмаїла неодноразово робила спроби вирівняти будівлю. Для цього залучали профільні проєктні інститути, проте позитивних результатів не було. Виправити ситуацію взявся місцевий мешканець Мартьян Умнов. Йому це вдалося, проте вежу за прямим призначенням більше не використовували. У 60-ті на ній встановлювали ретранслятор тодішнього місцевого телебачення. А у 90-ті у вежі якійсь час розташовувався навіть ресторан.
Довгий час аварійна будівля ізмаїльської «пізанської» вежі була своєрідною візитівкою міста, ставши мовчазним свідком цілої епохи.