Ця історія є вкрай важливою для розуміння що несла Бессарабії окупація совєтами в 1940 і 1944 роках.
Червона Армія увійшла в Бессарабію в червні 1940, а вже через 2 місяці окупанти арештовували "експлуататорів" і давали їм десять років таборів.
Ця
нещасна людина всього досягла своєю працею, вона управляла власною
майстернею, створювала робочі місця, сплачувала податки - але її назвали
"експлуататором" і як "соціально небезпечний елемент" відправили на
смерть в Сибір, позбавивши перед цим всього - власного бізнесу, житла,
речей, одягу - почитайте, там є список що у нього конфіскували
комуністи.
А скільки було таких власників бізнесу -
середнього класу, ФОПів у яких забрали ковбасні цеха, перукарні, аптеки,
меблеві майстерні, крамниці, ферми, маленькі підприємства типа обувні,
кроватні та матрасні фабрики, СТО, ательє і навіть картинні галереї? У
них також забирали житло і заселяли туди "визволителів".
Так само в селі - у фермерів забирали все - землю, будинки, свиноферми, теплиці, техніку, знаряддя праці, худобу і передавали в колгосп, де воно становилося нІчиїм. "Кулаків" розкуркулювали і виселяли - цей процес в Бесарабії тривав до 1947 року, поки не розпочався страшний голод і новостворені раби не почали їсти один одного.
Ось що несла радянська окупація - смерть, злидні і голод, комуністи позбавляли людей приватної власності, а вільних і підприємливих трудяг перетворювали на зеків та рабів. Навіть ті хто лише вимовляв слово "порабощение" - також отримували 10 років таборів і десь назавжди зникали.
На цьому прикладі ви можете зрозуміти глибину брехні та цинізму тих хто каже що Червона Армія визволяла Бесарабію від "нацистів" і несла людям свободу.
І коли вам знову будуть брехати про звільнення від "нацистів", загадайте очі Федора Георгійовича Гайтанжи - їх неможливо забути.
Джерело: Ізмаїл-онлайн
ВЛАДЕЛЕЦ ЧУГУННО-ЛИТЕЙНОЙ МЕХАНИЧЕСКОЙ МАСТЕРСКОЙ В ИЗМАИЛЕ,
уроженец с. КУРЧИ, ГАЙТАНЖИ ФЁДОР ГЕОРГИЕВИЧ, 1888 г.р.
арестован
28 августа 1940 г. за то, что «эксплуатировал наемную рабочую силу в
количестве до 30 человек, уплачивая мизерную зарплату».
Фёдора Георгиевича приговорили к 10 годам итр с конфискацией имущества как «социально-опасного элемента».
Семья Гайтанжи жила на улице Коммерческая, 9, угол с Телеграфной.
В 1991 году выдали сыну справку о реабилитации Федора Гайтанжи.
В показаниях Федора Георгиевича подробно описано какой путь и обучение он прошёл, чтобы открыть собственную мастерскую.
Судьба талантливого механика далее не установлена.
Светлая память бессарабцу Гайтанжи Ф.Г.
Державний архів Одеської обл.