Ізмаїльська влада стимулює поширення язика ворога в Ізмаїлі і нічого не робить для впровадження державної мови

Не хотілося влазити в суперечки щодо історії Ізмаїла, але з'ясувалося що влада міста в цій сфері займає антидержавну позицію, прославляє окупантів, бореться проти державної мови і виховує ворогів України.

В Ізмаїлі зараз проживає багато переселенців, які не розуміють що відбувається. По суті, вони є ізмаїльцями, і братимуть участь у виборах. Тому їм варто зрозуміти, що таким чином міська вдада мобілізує і формує ватний електорат ватного мера.

 
Одним з каналів впливу ізмаїльської влади на виборців і виправдання російської агресії, в Ізмаїлі є проросійські групи в Фейсбук, на кшталт "Измаил. Отражение времени". Там прославляється радянська імперія і повністю викривляється та фальсифікується історія міста і нашого краю.

 
Декілька днів тому сепар-українофоб і ворожий провокатор Сергей Переверза почав розповсюджувати там радянську/російську брехню що нібито в Ізмаїлі в 1941-1943 рр розстріляли всіх євреїв (після зауваження про брехню він мене забанив). Підтримувати цю брехню взялася така собі "Надя Касап Димитрова", яка насправді є Іриною Корольковою - радницею і піарницею Абрамченка. Вона, як з'ясувалася, є координатором і організатором цього проросійського сепарського підпілля і зокрема всіх цих груп в соцмережах в стилі "Слава СРСР!".

Коли в Ізмаїлі з’явилася перша друкована преса

Перші газети в Ізмаїлі з’явилися не в період перебування міста у складі «великої та могутньої російської імперії», а значно раніше – за часів його перебування у складі Князівства Молдова/Королівства Румунія (1856–1878). У силу цілком зрозумілих обставин преса тих років виходила головним чином румунською мовою. Перша ізмаїльська газета мала назву «Gazetta de Ismail» («Ізмаїльська газета», 1873-1874 рр.). Відомостей про людей, які працювали в цьому виданні, у відкритих джерелах не знайшлося.

Із закінченням чергової російсько-турецької війни з 1878 р. Південна Бессарабія знову опинилася у складі російської імперії. Проте перша російськомовна газета в Ізмаїлі почала видаватися лише через сорок років після стартового номера румунської «Ізмаїльської газети». То був «Придунайський край» (ПК) (1913–1915). Про організаторів цього видання та провідних журналістів у дослідників є досить докладна інформація.

За роки існування засновниками ПК були дві людини – М. В. Філіпов та І. Ф. Фітов. Про пана Філіппова не відомо практично нічого. Іван Фітов (народився 20 червня 1872 р. в Ізмаїлі, дата смерті невідома). На початку кар’єри працював у Кишиневі. Після переїзду до Ізмаїла він служив присяжним повіреним та юрисконсультом Ізмаїльської міської управи, далі – головою Управи забезпечення фронту під час Першої світової війни. 23 травня 1917 р. був обраний Ізмаїльським міським головою. Щоправда, практично одразу відмовився від цієї посади.